10.12.2014 11:59
Без обмежень
529 views
Rating 5 | 9 users
 © ГАННА КОНАЗЮК

Візерунки та витинанки зими

Кристалик до кристалика... Рівненько, правильно, пропорційно, з точними розрахунками... І ось така краса народжується!.. Тимко уважно розглядав морозні візерунки на віконному склі. Це були невимовно чарівні картинки. Ось ніби пухнате лебедине пір`ячко, а ось гілочка сосни, на якій кожна голка вималювана безліччю мізерних сніжинок. Чудо і тільки... Хлопчик так близько притулився до шибки, що від його гарячого подиху у холодних візерунків побігли слізки.

- Чуєш, мамо! А нам на завтра потрібно принести п`ять паперових сніжинок — будемо прикрашати класну кімнату... Допоможеш?

- Допоможу!.. Ось допечу пиріг і займемося витинанням сніжинок. - Почувся з кухні голос мами. Також, з тієї ж таки кухні, розходився по всій квартирі ароматний запах свіжої випічки та кориці — це був знак, що наближаються зимові свята і завтра — Святого Миколая...

Витинання паперових сніжинок, як виявилося, дуже цікава і захоплююча справа! Тимко й мама не зчулися як навирізали цілу купу (далеко не п`ять!) маленьких і великих, білих та білих в клітинку (з аркушів зошита в клітинку) новорічних сніжинок. Вони були різні за формою і здавалися казково прекрасними! Хлопчику вкрай хотілося, щоб уже настало “завтра” і не лише тому, що зранку під подушкою знайде “миколайчика”, бо ж впевнений, що не різочку, оскільки він чемний та слухняний хлопчик, а ще й кортіло швидше прикрасити клас чудовими сніжиночками, виготовленими власноруч...

Тимко прокинувся ще вдосвіта, як годиться, бо ж він школяр, але сьогодні без допомоги батьків... Під подушкою він виявив конструктор “лего”. Чудасія! Звідки Миколай дізнався, що саме про такий подарунок він мріяв, адже про це знали лише тато й мама і то по великому секрету?..

Мороз зухвало щипався за ніс і за щічки. Тимко з мамою стояли біля під`їзду в очікуванні тата і теплого автомобіля. Хлопчик весело вимахував торбиною зі сніжинками, коли раптом побачив старенького дідуся. Він не поспіхом ішов вулицею і вже майже порівнявся з Тимком. Довга борода молочного кольору раз-від-разу вкривалася дрібним сніжком, на голові коричнева плетена шапка, довгий жупан з кількома латками... Дудусь зупинився і витер носовою хустинкою замерзлого носа. Його руки були без рукавиць, тому мали трішки синюватий колір. Якщо це Миколай, то дивний він якийсь... - Промайнула думка в хлопчиковій голові. А далі Тимко хутко підбіг до дідуся та голосно вигукнув:

- Миколаю! Дякую за “лего”! Це тобі — тримай! - І простягнув кілька білосніжних витинанок...

Спочатку дідусь зніяковів, ба навіть трішки злякався від “наскоку” хлопчака, а далі взяв скуцьорбленими руками паперові сніжинки... Він їх уважно роздивився. На зморщеному обличчі промайнула тінь радості і цікавості, а в старечих очах ніби заскакали іскринки. Далі дідусь відшукавши в кишені дві цукерки простягнув малому.

- На, тримай... “Здоровлячка” і щастячка тобі в Новому році. - Мовив дідусь.

Тимко міцно тримав у руках цукерки, бо ж тепер він не сумнівався, що це справжнісінький Святий Миколай... Це ж треба — від самого Миколая цукерки! Не з-під подушки, а з рук в руки!.. І не важливо, що жупан у дідуся полатаний, адже доброта не має вбрання, а лише палке серце...

Київ 09.12.2014



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Мініатюра, Про Новий Рік, Для дітей, Про казку, Про зиму, Про добро

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вітаю Те...Бе... / Вітальний вірш | ГАННА КОНАЗЮК». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дивний світ або дозвольте понюхати кави / Мініатюра | ГАННА КОНАЗЮК 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора ГАННА КОНАЗЮК.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.12.2014 21:19  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за добрі слова!!!) 

 10.12.2014 21:08  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово!!! Добро таке зворушливе....До сліз! 

 10.12.2014 11:03  © ... => Лана 

Дякую, сонечко, за такий щирий, теплий коментар!.. Я теж тонкосльоза...)) Ось ти мене щойно розчулила до сліз... Але нам можна - ми ж творчі люди...))

Вдячна за доброту!!!

 10.12.2014 10:55  Лана => © 

Зворушена... Правда, до сліз! Ось така я, як виявилося - тонкосльоза! Насправді, великий духовний зміст у творі.  Тут поєднані теплота домашньої оселі, високоморальні відносини  між мамою та дитиною, безневинна віра, адже св. Миколай таки існує! Ось і я так, пообіцяла своєму Богдасику, що зранку, обов"язково покажу для нього святого Миколая !( На його дитяче запитання, "як він бачить мої вчинки?" Я ще раніше відзначила для нього, що Миколай живе у кожній оселі!) Ганно, проснувся він тоді з першою зіркою. І зі словами "Мамо, де?"))) Я взяла його за руку і привела до старовинної ікони, котру мені подарувала мама, а там Миколай - дійсно як живий! І повідала  дитині, що саме звідти він на нього споглядає) А у саме свято, опівночі він оживає і дарує гостинці самим хорошим і слухняним діткам) Дитя слухало з відкритим ротиком, так йому було цікаво)) Ось так і я читала твій твір!!! Дякую тобі, сонечко, за цю передсвяткову радість)

 10.12.2014 10:21  © ... => Тетяна Ільніцька 

Оце ти сказала - в яблучко!!! "Кобзар" - на всі часи, на всі покоління, для малих і старих...

З Богданом нещодавно обговорювали "Євшан-зілля" - не думалала, що він так мислить глибоко... Часом, не дооцінюю свою дитину...))))

"Що посієш - те й пожнеш..." - просто, але мудрість народна не обманює! Що вкладемо у дітей - те й будемо мати...

 10.12.2014 10:14  Тетяна Ільніцька => © 

Нагадала собі поему "Євшан-зілля" Миколи Вороного. Патріотично? Безумовно! Для дітей та юнацтва? Саме так! Але ж без педалювання ідеологом. На високому художньому рівні. Із катарсисом. Ось орієнтир.
Але найбільшим духовним орієнтиром залишається Тарас Шевченко. Нема більшого авторитету. Читай своїм дітям "Кобзар" - виростуть патріоти)))  

 10.12.2014 10:09  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за довіру!..))

Але ж дійсно - як не ми, то хто?...

 10.12.2014 09:41  Тетяна Ільніцька => © 

Нещодавно перечитувала для відкритої лекцій по Б.Грінченку його дитячі оповідання. Шкода, що вони зараз мало популяризуються. Нам необхідно ростите наших дітей патріотами, так, як праг цього Б.Грінченко (наполовину росіянин - по матері, як і М.Костомаров, Микола Хвильовий). Але от як це робити? Ось у чому питання! Аби не стирчали ідеологічні "ребра" з твору, аби було цікаво.
Покладаю на тебе надію, Аню))) Якщо не ми, то хто? 

 10.12.2014 09:26  © ... => Тетяна Ільніцька 

Так приємно чути схвальний, теплий відгук! Тим паче від тебе, дорогенької!!!)))

Так! Всеволод Нестайко - вічний еталон для наслідування... У кожному дитячому письменнику повинен жити "Всеволод Нестайко"... Ох!))) Мені - мріяти і працювати, працювати і мріяти...))

 10.12.2014 09:18  Тетяна Ільніцька => © 

Класно! Така ідилічна замальовка - саме до свята. Дещо спрощено задля доступності - для дитячого сприйняття якраз те, що треба! Потенціал дитячої письменниці!))) Треба працювати і рухатися у цьому напрямку! Хтось же має підхопити справу Всеволода Нестайка?

 09.12.2014 19:45  © ... => Олена Вишневська 

Радію!..)) Дякую, дорогенька! 

 09.12.2014 19:38  Олена Вишневська => © 

Аню, поринула в казку) 

Публікації автора ГАННА КОНАЗЮК

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 7
Автор: ГАННА КОНАЗЮК
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Зимові історії зі смаком гарячого шоколаду і свіжого цитрусу;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;