Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.10.2010 11:23Оповідання
Для вчителів  Для мами  Для дітей  Для бабусі [для дідуся]  Для школярів  Про село  Про гумор  Про минуле  Про дружбу  Про дитинство  
10000
© Михайло Трайста

Фокус-покус

Михайло Трайста
Опубліковано 15.10.2010 / 2689

«... хто не вірить най полічить, що тут є шістнад-цять!», – докінчив зарубувати вістрям топірця по гладкій корі бука Юрко Калинишин, і глипнувши на мене, – Тепер полічи! 

– Один, два, три, чотири, – лічу уважно, щоб не перескочити жодної зарубки, – ...чотиринадцять, п’ятнадцять, шістнадцять! 

– Тепер віриш, Фомо недовірливий? – шкіриться на мене. 

Тремтливо веду вершками пальців по букових ранах і махаю головою, що вірю в його фокус-покус

– А тепер твоя черга, якщо в тебе вийде рибка* моя, ми так домовились, ні? 

«Домовились, але побачиш ти рибку коли я поцілую свій лікоть, бо в мене не вийде – в мене ніколи нічого не виходить», – думаю собі. 

– Досить продавати квасолю! – нібито сердиться, простягаючи мені сокиру. – Починай фокус-покус! 

Я беру уважно топірець і, притаївши дух, починаю зарубувати вістрям по буковій корі, промовляючи магічні слова: 

 

«Нарубаю рубаничок**, 

нарубаю двадцять, 

хто не вірить, хай полічить, 

що тут є шістнадцять!». 

 

І знову берусь лічити букові рани: 

– Один, два, три, чотири... чотиринадцять, п’ятнадцять, шістнадцять! Шістнадцять-шістнадцять-шістнадцять! – радісно вигукую, підскакуючи на одній нозі около бука. 

– Ось видиш? А ти – не зможу та все не зможу... – радіє більш за мене Юрко і має за що, бо я лізу до кишені і подаю йому ножик, який мені дідусь Микола подарував. Правда, жаль ножика, але слово – словом, фокус – фокусом, і гайда через левади додому, страх бажається побачити, які очі випулить Іванко, коли побачить мій фокус-покус. 

Знайшов його бавлячись з сусіднім щеням, хапаю з дроварні сокирку і тягну його за собою до кінця городу, де височить стрункий явір. 

– Ти сцо? – дивується Іванко. 

– Я тобі фокус-покус покажу, такий що аж-ж-ж, а-ж-ж-ж... – не знаю, з чим порівняти мій фокус, і замахуюсь сокиркою на явора. 

– Стій! – зупиняє мене Іванко. – Це той фокус-покус. «Налубаю лубаничок», той – га? 

– Т-т-и з-з-відки?.. – затинаючись від подиву, запитую випуливши на нього очі, хоча і чекав, що то він на мене випулить. 

– Мене дідусь навчив ще позавчола, коли я плакав іти до школи, за тобою, – махнув байдуже рукою Іванко. 

– А ти не міг мене навчити? – з досадою дорікаю йому. 

– Хотів та забув, – зітхнув Іванко. 

Далі ми дивимось ніяково один на одного і мовчимо, поки Іванко не перериває тишу: 

– Я вчола Юлка Калинишиного нав... 

– Кого?! – не своїм голосом заревів я. 

– Юлка Калинишиного, коли він... 

Далі вже не слухаю Іванка. Кидаю сокиркою куди попало і відхожу сердитий на Юрка, на Іванка, на діда Миколу – на всіх, і на себе самого... 

___________
* Рибка – рибкоподібний ножик.
** Рубаничка – зарубка.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
13.10.2010 Проза / Оповідання
Бабин поясок
17.10.2010 Проза / Оповідання
Лінивий Гаврило та його ангел-хранитель
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Оповідання Про дитинство
27.10.2010
Топірець
15.10.2010
Фокус-покус
11.10.2010
Андрійкові чобітки
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 565  Коментарів: 1
Тематика: Оповідання, гумор, колишнє, минуле, фокус покус
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.10.2011 21:53  Каранда Галина 

а теж цікавий автор! лиш зараз до нього дібралася...


все таки я тут ще "новенька"... і двох місяців немає...)

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
18.11.2014 © Сьомін Валерій Олексійович
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди