13.12.2014 15:51
Без обмежень
74 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Груднева знахідка

Ворона поважно ходила

По досі зеленій траві

І дзьобом її ворушила, 

Шукала поживу собі.


Задовго ходила й шукала, 

Хотіла уже відлітать

Та раптом в траві розпізнала –

Обручка й горіхи лежать.


Обручка та їй нідочого, 

Горіхи для неї цінніш, 

Що з блиску того золотого, 

Горіхи за злато смачніш.


Узявши у дзьоба горішок, 

Повище взлітала вона

Й кидала на твердість доріжок, 

Щоб він розколовсь й дивина


І, справді, скорлупка розбилась

Й ворона ковтала горіх, 

Обручка у травах лишилась

І згодом накрив її сніг.

м. Київ 10.12.08



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Раптово пішла / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Телевізор / Вірш | Георгій Грищенко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.12.2014 14:58  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за візит. 

 14.12.2014 14:57  © ... => Лана 

Дякую. 

 14.12.2014 14:47  Тетяна Чорновіл => © 

Мудро підмічено! ))
Я також часто спостерігала, як ворони розбивають горіхи!
Підлетить якнайвище - і впускає горіх з дзьоба, щоб розбився об асфальт! А які не вдалось так розтрощити (міцні дуже), кладуть на дорогу, щоб автомобіль який роздавив колесом!!! Після того, як машина проїде, підлітають перевіряти стан горіха. Мудрі птиці:))))) 

 14.12.2014 10:39  Лана => © 

Чудовий вірш!)) Дійсно, для чого їй обручка? Але сороки-ворони ще ті поціновувачки лоску))) 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо