Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ Опубліковано 14.12.2014 / 26966
Принесла господарка з льоху цілий лантух овочів. І не передбачила, що цього разу вони не лежатимуть спокійно до моменту, коли знадобляться. Біла й чорна редьки засперечалися: хто поруч з ними ще розлігся – дуже схожий на них, але надто червоний? Приглядалися-приглядалися та й ущипнули.
– Ми знаємо цукрові й кормові буряки. А ти – столовий?!. Брешеш. Хочеш бути ні вашим ні нашим, добреньким і друзям, і ворогам... Ти шпигун серед нас, зрадник. Зізнавайся, ким був до перефарбування: редькою білою чи редькою чорною?.. А, можливо, селерою, тільки хвостика відпустив. За чортика правиш? Контра!..
– Буряком завжди я був, столовим. Завжди. І батьки мої були столовими буряками, червоними, бордовими.
– Не сваріться, – врутилася до суперечки картопля. – Ким був столовий буряк, якщо кимось іншим був, перевірити дуже легко, шановні редьки! Скуштуйте на самак його сік.
Редьки прислухалися до поради картоплі та, з дозволу столового буряка, скуштували його сік й зразу вибачились. Тому що зрозуміли: ніякий він не шпигун і не зрадник. Він – поживний овоч, лише формою дещо схожий на них, а от за смаком зовсім відмінним й оригінальним. Редьки аж позаздрили йому. Та тут знову втішила їх картопля. Мовляв, кожний овоч по-своєму корисний, тому нікому не треба заздрити. Чим більше нас, різних, тим, значить, дбайливіші господарі. Та й нам веселіше.
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори. «Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
Без обмежень
