Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.12.2014 16:36Казка
Про казку  Про час  Про мову  
00000
З дозволу батьків
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

ВТЕКЛА БУЛО ЯЛИНКА

(Відгуки можна також надсилати на
idudovas@ukr.net)
Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 26.12.2014 / 27204

— Що це за ялинку ви мені поставили, таку незграбну й колючу?!. — вередувала Марічка перед батьками. — Казали, що вона буде пухнастою і ніжною… Як це: ялинка і… «ніжною»? А де у неї рот, що ніжності мені говоритиме?

— Та ти стільки образливого їй наказала, що ми побоюємось, якби ялинка не втекла від тебе, — застеріг доньку тато, дивлячись як лісова красуня, справді, норовить утекти з кімнати доньки.

І таки втекла.

Марічка — в сльози.

А мама:

— Побігли, Марічко, за нею! Можливо, ще доженемо… Ти тільки вибачишся перед нею, якщо хочеш повернути додому.

На щастя, лісову красуню догнали. Марічці так соромно стало через те, що своєю нетактовністю змусила її втекти з теплого помешкання батьків. Тож, спокутуючи свій гріх, Марічка вела ялинку додому, тримаючись за її, як з’ясувалося, зовсім неколючі зелені голочки.

— А ще я тебе наряджу, немов справжню королеву. І тато з мамою допоможуть, — запевнила дівчинка ялинку.

Як поверталися додому, матуся Марічки тільки радо посміхалася, допомагаючи двом жаданим істотам — Марічці та ялинці — долати снігові замети.


Далі текст на ту ж тему мовою тіпа народ говорить:


ЙОЛКА ЗДІЙСНИЛА ТІПА ВТЕЧУ


– Шо це за йолку ви для мене поставили? Вона ж, в натурє, галіма і глючна. Повний абздольц! – пиндючно волала Марічка шнуркам в акваріумі. – У мене від неї депресняк! Гунділи, що вона буде класною та ніжною. Як це: йолка і... «ніжною»? А де у неї хавало і гемби? Чим вона, блін, говоритиме? І нашо було так мудохатись?..

– Чьо ти гоніш? Про шо базар конкрєтно?.. Та ти офіногєнно такого йолкє набузіла, шта ми баємось, штаби она не здійснила тіпа втечу. Конкрєтно! – оговтував свою гьорлу предок, дивлячись як лісова хапавка намилілась смицца.

І таки смилась.

Марічка – у випендрьож.

– У, блін, злиняла!..

А її газдиня:

– І шо за такий прікол от нашєй йолкі?! Вальтонута, чи шо? Ну нічєво. Айда за нею, Мані! Попробуєм догнать. Ти тільки їй не здійснюй конкретний втик. Не наїжджай, якшо хоч повернути її до нашої халупи! Врубілася в тєму?

І шастанули за йолкай вдвох, аж з набриком.

Не довго брикались за нею, догнали. Марічці, блін, так соромно стало, тіпа аж стидно було: через свою галімость змусила, в натурє, втекти з теплої конури предків. Тож, спокутуючи свій гріх, Марічка вела йолку на хауз, вчепірившись своїми клешнями у конкретно неколючі зелені голки.

– А ше я тебе оприбамбасю, будто крутую свєтскую лєвицу. І шнурки в акваріумі допоможуть, вони справжні гегемони. Без балди балакаю! – гундосила Марічка, витираючи соплі.

Вона, блін, вискочила за йолкой, як треба не одягнувшись, в натурє.

Повертаючись, мамка Мані тільки радо либилася, допомагаючи двом конченим брьохати сніговими заметами і примовляючи:

– Ішь ти, йолка, наша йолка! Ну й трафунок атчебучила!


(С л о в н и ч о к: шнурки в акваріумі – батьки вдома; предки – батьки; абздольц – завал, кранти, вигук відчаю; оприбамбасю, від слова прибамбаси – прикраси; трафунок – випадок).

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.12.2014 Проза / Новела
ПУХНАСТИМ СНІГОМ ДОЛІ ОПОВИТІ
27.12.2014 СпецТЕМИ / Думки вголос
НЕХАЙ ЖИВУТЬ ДІАЛЕКТИЗМИ! ДОРЕЧНІ,
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Казка Про мову
26.12.2014
ВТЕКЛА БУЛО ЯЛИНКА
01.12.2014
БЕШКЕТУЄ СПОЛУЧНИК
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 108  Коментарів: 8
Тематика: Проза, казка, ялинка, соромно, зелені голочки, снігові замети, галіма, депресняк, прибамбас
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.01.2015 16:03  © ... для Суворий 

Звісно, що тут можуть бути варіанти. Ваш варіант теж доречний! 

 02.01.2015 15:13  Суворий для © ... 

Я так розумію варіант найбільш близький до реальності мав би виглядати так:


– Шо це за йолку ви для мене поставили? Вона ж, в натурє, галіма і глючна. Повний абздольц! – вередувала Марічка перед батьками. – У мене від неї депресняк! Гунділи, що вона буде класною та ніжною. Як це: йолка і... «ніжною»? А де у неї хавало і гемби? Чим вона, блін, говоритиме? І нашо було так мудохатись?..

– Чьо ти гоніш? Про шо базар конкрєтно?.. Та ти оф...

 27.12.2014 12:33  © ... для Тетяна Белімова 

"Ваш попередній відгук дав мені підстав вважати, що Ви керуєтеся думкою "моя думка одна-єдина правильна". Зрештою, і Ваш попередній коментар і казка про йолку тому підтвердження" -- це Ваші, Таню, слова і думки, НЕ мої. Я НЕ вважаю себе найрозумнішим і найграмотнішим. Це по-перше. По-друге, я ніколи і в подумках не мав, що жарти (напівжарти) можуть бути сприйняті аж так серйозно.
(Якщо я Вам зараз напишу "Дзенькую за відповідь", Ви теж образитесь і побачите у цьому якийсь образливий підтекст? Хотів був написати наприкінці цього: "Ауфвідерзейн!" -- до побачення німецькою. Та, боюсь Ви знову запідозрите щось підступне. Тому, щоб Ви не образились, вважайте, що я їх не писав наприкінці. Однак за те,що я їх згадав, прошу вибачення у Вас. І ще: я не зануда, даруйте). 

 27.12.2014 11:30  Тетяна Белімова для © ... 

Миколо Васильовичу, жарти бувають різні. І закони й приписи мовознавства і літературної творчості відмінні. Я - літературознавець, не маю до мовознавства жодного стосунку, але коли я бачу Ваші зауваження до письменників, мене це смішить. Лише радянська критика була таким собі ментором, який повчав письменника і витворював для нього мистецькі канони, контролюючи їх цензурою. 

Ваш попередній відгук дав мені підстав вважати, що Ви керуєтеся думкою "моя думка одна-єдина правильна". Зрештою, і Ваш попередній коментар і казка про йолку тому підтвердження. Але Ви перепросили, тож будемо вважати, що тему закрито. 

 27.12.2014 10:39  © ... для Тетяна Белімова 

Шановна Таню! Кілька разів перечитав Ваш коментар. Кілька разів, бо не вірилось, що написали його Ви. А коли я це втямив, то мені аж дурно стало від запитання, що сам перед собою ставив ще коли писав свій перший відгук на Ваш перший коментар: хто може образитися на такий напівжарт та ще й утрірований? А тим паче не сподівався, що Ви це охарактеризуєте як "хамство" та іншими словами з негарними відтінками. Шкода! Дуже шкода, що так сталося! Я спантеличений! якщо так, то я прошу у Вас вибачення за можливу обр...

 27.12.2014 08:41  Олександр Новіков для © ... 

Вы не любите котов? Вы просто не умеете их готовить! =) 

 27.12.2014 01:54  ГАННА КОНАЗЮК для Тетяна Белімова 
 26.12.2014 22:42  Тетяна Белімова для © ... 

Ви знаєте, Миколо Васильовичу, не було жодного бажання Вам відповідати або ж коментувати Ваші твори. Але декілька питань все ж є до Вас (і, зрештою, Ви трудилися, намагалися довести свій кут бачення у художній формі).

Чи відомі Вам такі форми спілкування як дискусія (диспут)? Просто напишіть "так" чи "ні".

Наступне. Оскільки Ви нам невтомно пропагували культуру мови і мовлення, у мене виникло ще й таке питання, чи Ваші уявлення культури стосуються виключно цих сфер? Культура, знаєте, поня...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
27.03.2012 © Микола Щасливий
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди