Зустріч
На березі морськім тебе побачив.
Не зразу я впізнав той світлий смуток.
Колись для тебе я багато значив,
Тримала міцно ти мене за руку.
Лунала у серцях у наших пісня,
Була у нас вона одна на двох.
Тепер наша любов, мов зірка пізня.
Про неї нехай знає тільки Бог.
Згадав я роки юні, безтурботні.
В середині усе враз сколихнулось.
Нас розділяють кілометрів сотні.
Все проминуло, мила, проминуло…
Оленко, ти моя любов досвітня!
Знов викарбую тебе в серці.
Тебе згадаю і весна розквітне,
Душі моєї ти люстерце.
Для тебе Лесиком я завжди буду,
Тобі це прізвисько навік дарую.
Була наша любов без пилу й бруду.
Як жаль, що тебе більше не почую.
Тобі дарую квітку на прощання.
Мій крик душі, хай чайкою озветься.
Навік у серці збережу наше кохання,
А юність у думки не раз вернеться…