Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.01.2015 01:01Оповідання
Про кохання  Про життя  Про дитинство  Про молодість  
20000
Без обмежень
© Анна Ольтенберг

Маленька Мір`ям

My baby you...
are the reason I feel so alive
Анна Ольтенберг
Опубліковано 11.01.2015 / 27440

-Мамо, ми з Назаром страшенно зголодніли! – весело гукнув розпашілий і захеканий Юрко, зайшовши до будинку.

-Ще не час обідати, - сухо відказала молода статечна жінка, змірявши розхристаного Назарчика суворим поглядом.

А той продовжував дивитись на неї очима, повними дитячої цікавості.

…Заможна сімя Юрка завжди неприязно ставилась до його товариша-розбишаки, бідного і простодушного. Їх дружбу неминуче б розірвали, якби не крихітна сестричка Юри Мірям, яка усім серцем прикипіла до старшого на вісім років Назара. Він також дуже її полюбив і так вміло розважав, що їх просто не могли розлучити.

Йшли роки, крихітка підростала, а хлопчики ставали юнаками. Ліза, матір Юрка, як і раніше, була не надто привітною з Назаром. Його невимушеність і простота дратували її. Та інколи, спостерігаючи за ним, жінка помічала, що прагне бачити якусь схожість між Назаром та своїм сином. Остерігаючись цих думок, вона вперто їх від себе відштовхувала.

… Юнакам виповнилось 16 років.

Назар був для Юрка ковтком свіжого повітря, клаптиком того необмеженого правилами вуличного світу. Юра захоплювався його відчайдушною сміливістю і рішучістю, хоч вони часто межували з необачністю.

Восьмирічна Мір’ям теж обожнювала проводити з Назаром час. Стриманий юнак, в погляді якого завжди була нотка чоловічого запалу і суворості, з нею був лагідним і безмежно турботливим.

-Ти мені снилась сьогодні, - жартівливо сказав він їй одного разу.

Дівчинка засоромилась. Її ясно-блакитні очі сміялись і хитро зиркали на вже змужнілого юнака.

Від Назара й справді важко було відвести погляд. Сильна струнка постать, впевнені, дещо різкі рухи, невеликий шрам над по-дівчачому гарними губами і тернові очі, зазираючи в які Мір’ямвсе частіше червоніла.

Назар також помічав, як насолода для нього милуватись її золотим волоссячком, довгими віями, виконувати її дитячі примхи і бавитись з нею. І врешті юнак зізнався собі, що Мір’ям стала для нього найкращою подругою, чуйною і люблячою.

…Життя йшло своєю колією, і крихітці виповнилось 14…

Одного дня Назар зайшов до Юри – вони разом збирались на вечірку. Двері йому відчинила Мірям. Назар застиг на мить, чи не вперше помітивши в її жестах ту чаруючу несвідому жіночність властиву дівчаткам її віку.

-Я вже готовий, йдемо? – тормошив Назара Юрко, а той не міг відвести очей від його сестри.

Коли хлопці нарешті вийшли з будинку, Юра, вгадуючи думки товариша, кинув:

-Красуня моя сестра, правда?

Назар нічого не відповів.

Того вечора юнаки розважились на всі сто відсотків! Добряче перебравши спиртного, Назар та Юра мчали порожнім нічним шосе.

-Гальмуй! – раптом скажено закричав Назар.

Прогримів удар, хлопці вискочили з авто – на асфальті бездиханно лежала стара жінка.

… Назар сидів, обхопивши голову руками і похитуючись на стільці. Його сплутані думки зливались в одну суцільну порожнечу. Темні очі зовсім не видавали хвилювання, чи то він не йняв віри у те, що сталось, чи так безстрашно сприйняв усю правду.

А Юра, втиснувшись в диван, з жахом думав тільки про одне – як вирішиться його доля.

Тишу перервала Ліза:

-Назаре… Ви й сам добре розумієте, що цей… випадок може зруйнувати життя мого сина. Попереду в нього блискуче майбутнє, а у Вас… Загалом, Ви знаєте про що я… Прошу, будьте чоловіком, скажіть, що це Ви були за кермом!

Назар посміхнувся. Зараз він видавався страшним у своїй байдужості. « Чого вартує моє життя?» - відсторонено подумав він. Поглядом Назар запитав це у Лізи. І вона стрепенулась, вмить все зрозумівши. Те, що завжди лякало і відштовхувало її - це його непохитна мужність. З самого дитинства Назар володів тією внутрішньою силою, якої ніколи не мав Юра.

Мірям майже не розуміла, що діється, але відчувала небезпеку, яка повисла над Назаром. Дівчина знала, що він не буде себе рятувати.

Назар мовчав. Тепер вже стало помітно, як хаотично витають думки в його голові, запалюючи хворобливий румянець на зблідлому обличчі. Він розгублено поглянув на Мір’ям. Її сяючі блакитні очі прояснили думки юнака. «Треба бути чесним з самим собою, я кохаю це біляве дитинчатко... Справді кохаю… А моя подальша доля? Вона чогось варта, тільки якщо Мірям буде щаслива. Я вчиню так заради неї, бо брата вона, звісно, любить сильніше», - вирішив Назар і видихнув:

-Добре, скажу, що я був за кермом.

Ліза не повірила власним вухам і спантеличено дивилась на Назара, та все одно в її погляді було більше зневаги ніж вдячності.

-Ні!– раптом вигукнула Мірям і кинулась до нього.

-Маленька, все буде гаразд, - пригорнувши її до себе, спокійно говорив Назар, але в очах його був шалений страх. – Тільки ти чекай мене, добре?

Мірям не могла відповісти.Дівчина не розуміла, чому у неї забирають друга? І вона ще сильніше стиснула його в обіймах…

… Назара увязнили на чотири роки. Ліза знала про це, але приховувала від дочки, боячись хвилювати її. Час спливав, і жінка все більше непокоїлась за долю Назара. Як би там не було, він ріс на її очах, разом з її дітьми. Але щось пекло в грудях, коли вона думала про можливу зустріч з ним, і Ліза прагнула, аби він більше не зявлявся в їх житті.

Усі думки Мірям були про Назара. Вона ні на хвилину не забувала останній дотик його сильних рук, відчайдушний погляд темних, як ніч, очей, стриману ніжну усмішку. Дівчина не замислювалась, кохає його чи ні, і що значить кохати, просто він був для неї таким близьким і рідним, що життя без нього вона не уявляла. І Мір’ям невтомно чекала на його повернення.

Неабияким випробуванням стали для Назара ці чотири роки. Важко було йому підкорятись іншим і зазнавати принижень, з якими мусив миритись. А ще нестримно хотілось додому! Він інколи плакав від самотності і жалів про свій вибір, та бути мужнім змушувала згадка про Мірям. Назар гнав від себе думку про те, що вона його не чекає. Він знав, що це припущення, заволодівши ним, зламає його.

…Отримавши нарешті волю, Назар ще довго не міг навести лад у своїх почуттях. Він не наважувався зявитись у домі Мірям. «Чи варто мені йти туди? Не впевнений, що вона хоче мене бачити. Я каторжник… А це вони мене зробили таким, її сімя! Ламали, а я жодного разу не спитав «чому?». Коли дивишся в її очі, те «чому» не має жодного значення… Неможливо забути увесь завданий біль, але вона – єдина причина того, що я почуваю в собі силу жити далі. Одна її усмішка здатна перевернути мій світ», - говорив він собі.

«Назар?!» - одного ранку почула Мірям зляканий вигук брата. Пересилюючи хвилювання, вона збігла по східцях вниз. В цьому похмурому чоловікові важко було впізнати того безжурного юнака, яким його запамятала Мірям. Якась незрима важкість впала на його плечі.

-Назар… - вражено зітхнула дівчина.

-Маленька моя, - прошепотів він і усміхнувся.

Мірям, впізнавши до болю знайому усмішку, кинулась в його обійми. І все стало так, як десять років тому.

-Ти мені снилась, - знову промовив він.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.01.2015 Поезії / Ліричний вірш
Натхнення
16.01.2015 Проза / Мініатюра
Один день з нашого життя
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Нарис
Червоно-біле серце Сакартвело
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
Оповідання Про молодість
15.02.2015 © Ганна Іскренко
Недалеко від дитинства
11.01.2015
Маленька Мір`ям
28.08.2014 © Василенко Андрій Антонович
Майстер
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 142  Коментарів: 10
Тематика: Проза, оповідання, заможна, дружба, крихітка, повноліття, вечірка, гальмуй, боюсь, видіння
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.02.2015 21:36  Суворий для Тетяна Белімова 

Я б не сказав, що аж так захоплююсь... Просто поряд проходив, 5 копійок своїх вставив...

 07.02.2015 19:49  Тетяна Белімова для Суворий 

На жаль, зразки масової культури продукують ось такі штампи і хибні уявлення про життя. Досить часто маскульт робить "героями" відвертих маргіналів і покидьків, що свідчить лише про бажання заробити гроші, а не відобразити "правду життя". Кому ті проститутки треба у реалі, крім їхньої клієнтури?
Я б Вам радила не захоплюватися аж настільки зразками масової культури. Ніщо не замінить старої доброї класики. Ось, до слова, "Черниця" Дідро утверджує зовсім інший ідеал жінки, а "Тигролови" Івана Багряного - зовсім інший тип чоловіка)))))) 

 07.02.2015 13:32  Суворий для Тетяна Белімова 

Література вона така...В ній практично всі проститутки, як виявляється, вірні та люблячі, а кіллери - Леони, що опікуються дівчатками-сиротами. Допомагає не втрачати віру в людей... 

 07.02.2015 13:24  © ... для Тетяна Белімова 

Саме так, в сюжеті змін майже немає, зміни в деталях) Мені дійсно дуже подобається ця тема, бо я мала можливість спостерігати за такими стосунками. Проблема в тому, що в моїй уяві персонажі не статичні, але зобразити це мені поки не вдається. Я безмежно вдячна Вам за коментар! Намагаюсь розвивати свої вміння, а тому мені дуже потрібен погляд зі сторони)

 07.02.2015 07:45  Тетяна Белімова для © ... 

Аню, що Ви конкретно виправили? Прочитала ще раз. Оповідання завершене, логічно розбудоване. Але по композиції і сюжету твору ніби змін особливих нема? 

Можливо, Ви прибрали якісь зайві, на Ваш погляд, деталі?

Вам подобається ця оповідь, жертовність юнака (він залишився статитичним і незмінним - в`язниця жодним чином не вплинула на його шляхетність), жертовність дівчини із заможної родини? Хай так і буде. 

А над розвитком персонажів подумайте. Чи вони повинні змінюватися...

 07.02.2015 07:31  Тетяна Белімова для © ... 

Пішла читати)) Дивіться, бо воно чималеньке)) 

 06.02.2015 16:18  © ... для Тетяна Белімова 

Пані Тетяно, я вирішила не чекати поки виправить час, і почала виправляти сама, спираючись на Вашу критику і свою інтуїцію) Я б дуже хотіла, аби Ви перечитали і висловили свою думку. 

 11.01.2015 22:57  Тетяна Белімова для © ... 

Зважаючи на Ваш вік і життєвий досвід, є речі, які варто у Вас відзначити. Ви створили завершену, сюжетну оповідь. Це вже великий плюс. А все решта - гіпертрофована мелодраматичність, надто великі узагальнення - час поправить.  

 11.01.2015 14:27  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

Велике спасибі за коментар! 

 11.01.2015 14:16  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Мені сподобалось! Гарна історія, життєва, де в чому навіть повчальна! Цікаво читати.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +36
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +85
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
27.03.2012 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди