Зимовий кортеж
Слова, текст пісні «Зимовий кортеж» Ганна Коназюк
На вулицях великого міста
Падає, падає сніг.
Дерева одягають намисто,
Скрашують строгість доріг.
А я тебе давно вже чекаю
Неподалік від метро.
З надією старому трамваю
Кидаю сум у вікно.
Холодно.Занадто холодно.
І рукам і серцю теж.
Вечір цей солодким спогадом
Закружляв зими кортеж.
В сутінках, побачу в сутінках
Ніби ти до мене йдеш.
Образ свій незримим дотиком
В моїм серці віднайдеш.
А січень повновладний господар
Певно, як я, вже замерз.
Стрічає хуртовину-заброду
Із потемнілих небес.
І вечір так завзято надворі
Вже повмикав ліхтарі.
Із неба мов попадали зорі.
Січень і я - звіздарі...
Холодно.Занадто холодно.
І рукам і серцю теж.
Вечір цей солодким спогадом
Закружляв зими кортеж.
В сутінках, побачу в сутінках
Ніби ти до мене йдеш.
Образ свій незримим дотиком
В моїм серці віднайдеш.
Київ, 12.01.2015
