Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
16.01.2015 16:10Мініатюра
Про прекрасне  Про щастя  
Один день з нашого життя
20000
Без обмежень
© Анна Ольтенберг

Один день з нашого життя

Запаркеття

Анна Ольтенберг
Опубліковано 16.01.2015 / 27474

Пронизливо пищить годинник – треба вставати! Стрілки показують четверту ранку. Все б нічого, але ми тільки о другій ночі заснули! Сонно зітхаю і скочуюсь з ліжка.

-Сонце моє, прокидайся, - звертаюсь до партнера.

Але дарма… Він так солодко сопе і плямкає губами! Залишаю його в спокої і йду робити зачіску.

-Ой! Шоста година! Ти чому мене не збудила? – бурмотить він, не зовсім розуміючи, що відбувається.

-Не сварись. Краще приготуй мені каву.

Трішки оговтавшись, з чашечкою міцної кави, партнер підходить і обіймає мене:

-Ти хвилюєшся?

-Навіть не питай, - відповідаю я, стомлено схилившись на його плече.

Сьома ранку…

Простоявши три години перед дзеркалом, я нарешті закінчую з зачіскою і макіяжем. Беремо величезні валізи і вирушаємо на турнір.

Десята ранку…

-Переодягайтесь і на розминку! – командує тренер.

-Допоможи мені одягнути сукню, - прошу я свою суперницю.

-Олю, де мій фрак?! – роздратовано гукає мені партнер.

Дванадцята ранку…

-На паркет запрошуються пари за номерами…

-360! Йдемо! – волочить мене за собою Антон.

Вальс… Першу половину танцю мій мозок перебуває в стані абсолютного шоку, потім прихожу до тями. Відчуття, ніби я лечу у невагомості…

Танго. Невагомість потрошки зникає, а попереду ще три танці! «Мені важко», - поглядом звертаюсь до партнера. «Терпи! Я в тебе вірю», - відповідає він.

Віденський вальс, фокстрот і квікстеп він вже просто носить мене на руках. Тільки музика змушує мене усміхатись і автоматично перебирати ногами.

Нарешті! Нарешті затихає остання нотка квікстепу. Гордо сходжу з паркету і, щойно випавши з поля зору суддівської колегії, безсило валюсь просто на підлогу. Таке відчуття, що злиплись легені.

-Ти молодець! Води? – питає Антон.

-Молодець? Знущаєшся?!

-Зовсім ні.

І так було ще три тури…

Пята вечора…

Підправляю макіяж. Залишилось станцювати латину.

-Ну як ти? Готова?

-Готова, - невпевнено кажу я.

-Я тебе люблю! Все буде класно! – обіймає мене партнер.

Самба… Судді, глядачі, суперники. Ча-ча… Глядачі і партнер. Румба… Він різко притискає мене до себе. Тільки я, музика і партнер… А далі туман…

-Погана самба, - резюмує тренер, - ча-ча – краще! Все, що було після румби, - чудово!

Полегшено зітхнувши, дрімаю на грудях партнера.

-Сонечко, ми в фінал пройшли, вставай! – весело трусить мене за плечі Антон.

-Як пройшли?! – я вже не знаю, чого більше хочу, виграти чи додому.

Але з першим акордом самби розумію – я сьогодні піду до кінця! Я, музика, партнер… Його очі, дотики, парфуми… Ми танцюємо! Я щаслива!..

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.01.2015 Проза / Оповідання
Маленька Мір`ям
18.01.2015 Поезії / Ліричний вірш
У прихистку любові
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
18.02.2018 © Маріанна / Мініатюра
Голуб
15.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
14.02.2018 © Вітер / Есе
Коханці
14.02.2018 © Вітер / Новела
Штучна самотність
26.04.2011 © Суворий
Чорнобиль: за секунди до катастрофи
24.11.2014 © Суворий
Американці або чужі серед своїх
16.01.2015
Один день з нашого життя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 149  Коментарів: 4
Тематика: Проза, мініатюра, прокидайся, збудила, тренер, паркет, танго, макіяж, партнер, фінал, музика
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.01.2015 15:18  © ... для Світлана Рачинська 

Дякую!) 

 17.01.2015 12:55  Світлана Рачинська для © ... 

Нереально класно) Заздрю по-білому.... Чудові відчуття попри втому.... А ще й з першим акордом самби......... Хотіла б побачити) 

 12.01.2015 23:42  © ... для Тетяна Ільніцька 

Дякую. Я просто описала те, що сама десятки разів переживала) 

 12.01.2015 23:02  Тетяна Ільніцька для © ... 

Гарно передали настрій у змаганнях)) Так зазвичай і буває.  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +130
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +202
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +170
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +113
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
20.01.2011 © Михайло Трайста
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
12.04.2011 © Закохана
26.03.2012 © Піщук Катерина
19.11.2014 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди