Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.01.2015 10:30Вірш
Про життя  
00000
Без обмежень
© Георгій Грищенко

В розлогій долині

Георгій Грищенко
Опубліковано 14.01.2015 / 27496

Потічок долиною там протікає, 

Під вербами нишком потроху дрімає, 

На двох берегах лежить хутір Набоків, 

Минуло йому вже чотириста років.


В садочках вишневих біліють хатини, 

Городи впираються в берег й калини, 

Попереду хат – квітники аж до тину, 

Де півні співають в обідню годину.


Навколо хатин скрізь шпориш, ця травинка

Лиш там не росте, де втопталась стежинка, 

Колись пам’ятаю в тинах перелази, 

Яких я не бачив від тоді ні разу.


Обійстя селянські ось так виглядають, 

Хоча ще сараї та погреби мають, 

На хуторі цім козаки проживали, 

Кріпацтва, звичайно, ніколи не знали.


Набок, козарлюга, колись тут спинився

Й в долині розлогій на вік оселився, 

Тому і казали – Набоків це хутір, 

Він згодом розрісся, селом став по суті.


Царі умирали, летіли століття, 

Обійстя селян, заповідане дітям

Отим козаком, залишалось незмінним

Й було оберегом єдиним надійним.


Земля і худоба, та птиця годує

Усіх, хто живе у селі та працює, 

Було так завжди і так буде надалі, 

Ми всі виростали на хлібі та салі.


Пригадую нині дитинство частіше, 

Ніж це відбувалось зі мною раніше, 

До чого ця туга за тим, що минуло, 

Чому моя пам`ять про це не забула.


Ми всі із дитинства, там наше коріння, 

Тож пам`ять тримає усе до успіня, 

Ми знаємо, браття, ніщо не вернеться, 

Та наша надія ніяк не здається.


Все рідне з дитинства повільно зникає, 

Можливо й потічка вже нині немає

І хутір не так як колись виглядає, 

Та очі від того сльоза випікає.

м. Київ 24.01.09
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
14.01.2015 Поезії / Вірш
За межею
14.01.2015 Поезії / Вірш
Репліки
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
11.12.2017 © Савчук Віталій Володимирович / Ліричний вірш
Одинока душа...
11.12.2017 © Панін Олександр Миколайович / Гумористичний вірш
Нісенітниці — гуморески (“Глибока філософія на мілині”)
11.12.2017 © Олександра / Вірш
Я заклинаю востаннє
11.12.2017 © Олександра / Вірш
Я відчуваю себе
11.12.2017 © Олександра / Вірш
Грудневий вечір
Вірш Про життя
14.01.2015
Шуліки
14.01.2015
В розлогій долині
14.01.2015
Не спіши
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 67  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш, хутір, століття, козак, обійстя
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +101
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +156
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +83
ВИБІР ЧИТАЧІВ
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
18.06.2013 © Марина Моренго
06.08.2011 © Олександр Новіков
18.04.2016 © Шира Юлія Ігорівна
10.12.2010 © Катерина Перелісна
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди