24.01.2015 02:27
для всіх
297
    
  6 | 9  
 © Анна Ольтенберг

На землі й на небі

На землі й на небі

У темному небі розливши печаль,

Тріпоче пташина слабкими крильми.

Забрали!.. Забрали в пропалену даль!

А їй залишили дощ-сльози війни.


І десь на землі

Півпритомне дівча

В нестямі

Цілує до крові.

Солдата кохає…

Надія в очах,

І відчай

У кожному слові…


Десь сокіл нівечить кохання її,

Нещасная бється об хмари.

Мов блискавка, біль у чистій душі,

І страшно зриваються гради.


Сьогодні вночі

Він тихо піде

За межі

Квітучої долі.

Та знає вона,

Що він не впаде.

Повинен!..

Боротись за волю...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.01.2015 01:18  Ганна Коназюк => © 

Щиро і душевно! Відчула Ваші почуття, тому моє "чудово"...)

 24.01.2015 14:46  Ем Скитаній => © 

сподобалось...

 24.01.2015 11:59  Тетяна Чорновіл => © 

Патріотично й гарно!
Вірш може бути піснею!

 24.01.2015 10:51  Тетяна Белімова => © 

Живемо у такі важкі часи, що змушені долучати свої голоси до дуже важкої теми, а поети тут завжди попереду, бо вони - голос свого народу. Ви, Анно, написали чудовий твір. Задумка гарна, порівняння тяжіють до народних, загалом відчутним є вплив народних пісень. Тональність твору піднесена, але без надмірної пафосності.
На жаль, підвела реалізація. Рими дуже слабкі й умовні в обох куплетах (повтор "хмари - хмар" у римах обох куплетів збіднює твір). Текст потребує доопрацювання, на мій погляд.
"Півптритомний" з`єднайте, будь ласка. Є ще "непритомний" - для порівняння і перевірки. І слова пів- нема в українській мові, воно виступає лише словотворчою частиною.

 23.01.2015 20:51  Світлана Рачинська => © 

Чудово, щиро, пісенно! Дуже сподобалось!