Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.01.2015 21:11Есе
Для коханої [для коханого]  Про життя  Про зраду  
Ілюзія правдивості (кохання всупереч долі)
30000
Для дорослих (18+)
© оксамит

Ілюзія правдивості (кохання всупереч долі)

оксамит
Опубліковано 23.01.2015 / 27622

Люди, як дерева, одні зламаються в буревій, другі тільки зігнуться... Не можна нарікати на долю, не можна жалітись. І навіть тоді коли вітер пронесеться шквалом. Навіть тоді, коли сонце обпалить дерева. Тоді, коли зима зміниться весною. Тоді, коли люди приходять і йдуть. І серед тисяч людських життів-є моя доля. З моєю любов`ю. З любов`ю, що спалахнула і відігріла душу...

Зима... Цю пору можна порівняти з довгою сірою дорогою. Чого я так не люблю, цей період часу? А цьогорічна зима взагалі, якось тільки сльозить. От і сьогодні дощ... Друге б діло коли б ті крапельки були осінні, весняні чи літні, а нині вони тільки злобно-журливо хлипостять і боляче б`ють, обдають мерзотним холодком...

"Ти зробився таким злим, таким жорстоким, таким.., яким я ніколи тебе не знала" - я відправила те повідомлення, бо НЕ боюсь тебе втратити, НЕ боюсь! Щире воно матиме право на життя! Все інше не важливо!

Ось і маршрутка, ще хвилин десять до відправлення. Змокла, промерзла. Швидше б додому. Сіла.., напівпустий транспорт теж дмухнув холодком. Ще якась годинка, і теплий дім, і можливо звісточка від Тебе...

Віконне скло сльозило краплями того колючого дощу, але ж в авто затишніше, зараз порину у свої мрії. Чого я повернулась і звернула на них увагу? Хто зна? Та й не можна було, то не побачити. На зупинці стояла пара. Жіночка-дівчина в туфельках і легенькій кофтинці ( напевне вискочила із приміщення навпроти, де були розташовані офіси, філіали банків, магазини). Молодик, що був поруч, навпаки був дуже гарно вбраний, по сезону. Вона тримала його руку, дивилась в йому в очі і говорила, говорила, говорила.

Водій завів двигун, і той хто стояв поруч з нею, відсторонив її, вивільнив свої руки, двома стрибками доскочив до розкритих дверей, встиг сплюнути, і вимовити голосно - набридла!!! А вона залишилась в легенькій кофтинці, в туфельках, змокріла і пов`явша...

Як мені хотілось сказати тій жіночці, що вона повинна бути вдячна тому, хто відкинув її. Що він правдиво сказав і не грався, не повертав, не принижував, не манив, не дратував, не давав надію, не отримував задоволення від того, що знущається. Він вчинив чесно, він все сказав, він не залишив недомовленності. І то вже друга справа, що чекає на неї. Що в неї тепер почнеться безсоння, яке перейде в хронічне, бо лягаючи в пусте ліжко, м`які, ніжні спогади огортатимуть її, що ті спогади перейдуть у гнів і ненависть і викликатимуть жалість до себе.., і тільки під ранок, зморить втома, а вуста шептатимуть - все буде добре. Що до того безсоння додасться важке з лівої сторони. І оте велике, червоне, яке викликало радісний політ із барвистих метеликів і співало голосом райських пташок, перетвориться у темно-вишневе, і гупатиме так, немов стадо слонів відбиває ритм важких кроків, і ота важкість буде відчутна навіть на кінчиках волосся. І найстрашніше, її душа перетвориться на клітку, в якій оселиться білосніжний птах, ім`я якому Біль. І буде всерівно, як виглядаєш, що робиш, повільно перетворюючись на заручника із однією думкою - чекаю і вірю. І ніхто не допоможе, бо ніхто не знає, скільки може витримати твоя підсвідомість. Але злякається твій організм, бо ти відчуєш збій в усьому, що раніше працювало весело і ритмічно. І медицина безсила. Хвороба здолається в тому випадку коли пацієнт і лікар подружаться, але може бути так, що пацієнт потоваришує з хворобою, тоді висновок маловтішний, а може бути що лікар заведе дружбу з хворобою, от тоді ти станеш, як піддослідний кріль... То невже ти всього того хочеш? І той хто тебе відштовхнув, молодець, він вчинив правильно, він не грав, не крився, не давав надію... Подякуй йому! Не бійся втратити! Щире матиме право на життя!!!

Автобус виїхав на трасу, а я спостерігала за тим, хто стояв поруч з тою, яка була в легенькій кофтинці і туфельках. Він вдягнув навушники і слухав музику, і з його очей текли сльози, від яких він не крився...

Ілюзія правдивості? В чому? В тому, що я хотіла сказати тій жіночці? Чи в тих непідробних сльозах того молодого чоловіка? Чи в тому, що сама маю те, від чого залежу? Що в тій залежності втрачаю розум, що шукаю відповідь і не можу знайти? Що принижена і зламана? Що серед тисяч людських життів-є моя доля? З моєю любов`ю? Не жалію, і за це дякую. Дякую за любов, яка спалахнула і обпалила душу, залишивши на згарищі недомовленності...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.01.2015 Поезії / Філософський вірш
Відчуття
24.01.2015 Поезії / Драматичний вірш
Напевне, щось не так...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.12.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
Сан Санич
30.11.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
За ялинкою
30.11.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Лист
Сповідь-покаяння
23.11.2016 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
07.11.2016 © Лука / Оповідання
Острів
Ілюзія правдивості
03.03.2014
Ілюзія правдивості
09.01.2015
Ілюзія правдивості (Різдво)
23.01.2015
Ілюзія правдивості (кохання всупереч долі)
10.03.2015
Ілюзія правдивості (Мистецтво, колір, вірність і весна)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 207  Коментарів: 4
Тематика: Проза, есе, люди, нарікати на долю, маршрутка, звісточка, набридла, знущається, відштовхнув, дякую за любов
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.01.2015 01:27  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Чудово написано! Пройнялася... 

 24.01.2015 21:00  СвітЛана для © ... 

Ще учора, будучи б в становищі лг - корила б його.... А сьогодні дякую.... Бо, як сказали Ви " десь, серед тисяч людських життів - є моя доля...." І це прекрасно.... Хочеться побажати лишень, нехай знаходяться і ні про що не шкодують... Ніколи....
Да, і відпускати просто необхідно саме так. 

 24.01.2015 17:04  Люлька Ніна для © ... 

Пані Оксамит, написано щирою душею і щирими почуттями. Доторкається до струн сердечних і ранить їх. 

 24.01.2015 11:10  Тетяна Белімова для © ... 

Цікавий твір. Прочитала на одному диханні, і не тому, що ви гарно й образно все описали (як і завжди), а тому, що теж люблю придумувати історії про людей, яких бачу, особливо про пари.
Мені здається, у цієї історії, яку ви розказали, може бути й інше завершення (це з огляду на сльози). А може, буде такий несподіваний поворот чи кульбіт долі, що ніхто з учасників більше й не повернеться думкою до цього епізоду. Але... за іронією долі (і так буває досить часто) може відбутися зміна ролей. Я це бачила. І навіть не один раз згідно закону "що маємо - не цінуємо, загубивши - плачемо".  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
06.01.2012 © Т. Белімова
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
26.03.2012 © Піщук Катерина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди