27.01.2015 16:51
Без обмежень
116 views
Rating 5 | 3 users
 © Анна Ольтенберг

Занадто багато думок!

Занадто багато думок!

Не сон, а важкість на віях.

У скронях пульсує одне:

«Коли вже той спокій повіє?!»

Втрачати силу й надію?

Чи вірити у спасіння?

Чи, може, стуливши уста,

Гасити думок мерехтіння?..

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Тільки ти / Ліричний вірш | Анна Ольтенберг». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Приспав... / Ліричний вірш | Анна Ольтенберг».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.01.2015 14:55  Тетяна Чорновіл => © 

Вірю, ви знайдете найцінніші і найважливіші серед того моря думок! Гасити не варто! 

 28.01.2015 17:15  © ... => Тетяна Ільніцька 

Велике спасибі за коментар. 

 28.01.2015 17:14  © ... => Фантом 

Дякую! 

 28.01.2015 13:57  Лана => © 

Гарно! дуже сподобалось! 

 28.01.2015 09:04  Тетяна Ільніцька => © 

Гарно)) Добре, що короткий вірш - не встигли заплутатися у римах. І такі, невеликі за обсягом твори, до речі, писати найважче!
Гарно передали психологічний стан, коли навіть сон не приносить розради.  

 27.01.2015 18:56  Фантом => © 

Мабуть треба вірити у спасіння...гарний вірш,.. 

Публікації автора Анна Ольтенберг

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо