27.01.2015 16:51
для всіх
187
    
  2 | 3  
 © Анна Ольтенберг

Занадто багато думок!

Занадто багато думок!

Занадто багато думок!

Не сон, а важкість на віях.

У скронях пульсує одне:

«Коли вже той спокій повіє?!»

Втрачати силу й надію?

Чи вірити у спасіння?

Чи, може, стуливши уста,

Гасити думок мерехтіння?..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.01.2015 14:55  Тетяна Чорновіл => © 

Вірю, ви знайдете найцінніші і найважливіші серед того моря думок! Гасити не варто!

 28.01.2015 13:57  Світлана Рачинська => © 

Гарно! дуже сподобалось!

 28.01.2015 09:04  Тетяна Белімова => © 

Гарно)) Добре, що короткий вірш - не встигли заплутатися у римах. І такі, невеликі за обсягом твори, до речі, писати найважче!
Гарно передали психологічний стан, коли навіть сон не приносить розради.

 27.01.2015 18:56  Фантом => © 

Мабуть треба вірити у спасіння...гарний вірш,..