27.01.2015 18:50
Без обмежень
212 views
Rating 5 | 2 users
 © Світлана Нестерівська

Мамо, пустіть на війну...

Я уночі не засну - Богу молюсь щохвилини.

- Мамо, пустіть на війну: я обіцяю не гинуть.


Десь паралельні світи нас перемішують часто:

Там - безконечні фронти, тут - новосілля на часі.


-Мамо, пусти на війну і обіцяй, не заплачеш

В день, коли звістку сумну в чорнім конверті побачиш.


Просто молись уночі: може, свистітимуть кулі-

Прийдуть добра сіячі, ангели новоприбулі.


Так на душі неспокій - щось там у серці клекоче.

Може, в якійсь з своїх мрій я повернутись захочу


В теплу хатину вночі, де ти, матусенько, спаєш...

Тут, злого ката б`ючи, землю свою захищаю...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Війна 2014 Україна, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Крізь віки / Вірш | Світлана Нестерівська». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Перегук душ / Вірш | Світлана Нестерівська». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Світлана Нестерівська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.01.2015 00:37  © ... => Сон Блакитного Сонця 

Ок 

 29.01.2015 23:56  Сон Блакитного Сонця => © 

Я залишусь на своій думці. 

 29.01.2015 23:15  © ... => Сон Блакитного Сонця 

Ну тут Ви вже перегнули, закручуючи свої думки: москалі ніколи не відступлять.Ця боротьба триває не перший рік, і не перше століття. У зв*язку з тим, що так склалися історичні обставин, ми вже воювали з росіянами без зброї, протиставляючи їм лише красу своєї душі, витримки , терпіння - тоді українці були кріпаками у глибокій депресії після винищення козацтва. Можливо, ворог і скаже " Ах, які вони молодці!" - і піде далі, заодно винищуючи з пару десятків мільйонів, якщо і не всі чотири, щоб і духу нашого ...

 29.01.2015 22:56  Сон Блакитного Сонця => © 

Мій дід Лагутін і брати ярі россійські націоналісти та мені це все байдуже. Війна! В мене інший погляд, як перемогати. В Індіі перемогли мирно: вони просто ігнорували ворога, вони місяцями страйкували. Це під силу Індійцям, бо вони не меркантільні. В індіі головне - це культура і духовність і вони ццим перемогли капіталістів. А в нас одні олігархи бьються з іншими. Народ в нас пробачте але менш духовний а більш меркантільний.
В мене, як духовноі людини серце кровю обливається, коли помирають наші хлопці. В Махатма Ганді теж серце боліло за людей і він вибрав шлях страйка. Повторююсь: вони дуже культурна і духовна нація. Індієць вегетаріанець сидить під деревом і йому досить раз поісти млинця і фрукта, щоб бути щастливим, а Европейцю подавай мерседес. Нажаль, ми теж пішли в той бік. Як би ми Россіянам показали, що нам байдуже все матеріальне, то вони з дурним виглядом обличчя просто відступивідступили 

 29.01.2015 12:08  © ... => Сон Блакитного Сонця 

Беручи до уваги аналіз Вашого мовлення, можу зробити висновок, що Ви російськомовний, як і мій знайомий))) Можливо, це тому, що давно від нього не було ніякої звістки (надіюсь, з ним нічого не трапилося), але Ви настільки схожі, що мені здається, що Ви - це він)) Навіть стиль думок та манера їх висловлення. Щостосується росіян, я не хочу їх убивати, не хочу, щоб вони помирали самі,-я їх не створювала: хай живуть! І залишать усіх в спокої. Якщо Ви християнин, у одній із щоденнихмолитв є такі слова "... І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..." - якщо їх не просто читати , як мантру,розраховуючи лише на вібрації звуків, а щиро, тоді пробачиш всіх: і Януковича, і Путіна та інших москалів. Пробачиш, та не дозволиш їм знову помилятися стосовно себе, своєїдержав, свого народу.... 

 29.01.2015 05:31  Сон Блакитного Сонця => © 

Приємно вас слухати. Бог! В житті є два капітани- бого і мозок. Бого звичайно вирішить і без мозку, як бути.  

 29.01.2015 04:38  Сон Блакитного Сонця => © 

"Світ ловив та не впіймав"))))). Схоже, що це була філософія всього мого життя. Коли мені було 10 років, лікарі-делітанти поставили мені смертельний діагноз-токсоплазмоз. Мене пару років проффесори кормили горами ліків і мене врятувала жіночка лікар, котра сказала затурканим, зляканим батькам- Досить годувати дитину ліками,- токсоплазмоз є майже у всіх в крові. Від цих ліків уже б і коняка здохла. Я дивуюсь, що ваш син від них не помер!
Після таких помилок дурнів я почав з часом все піддавати сумніву. Я нікому не вірю.
Ви знаєте, ось взяти звичайний хліб. Здавалося, та що хочаб у хлібі поганого, а ні і в нім вже щось не те. Він робиться з додаванням термофілових дріжжів, котрі розробляли в фафашисткій Германіі, як біологічну зброю. Сам Гебельс говорив, що Росіян не війна убье, а ці термофілові дріжжі.
І тому, хто зна де правда, а де брехня і чи варто наближатися до світу. А мені дійснддійс 

 28.01.2015 17:11  © ... => Сон Блакитного Сонця 

Знаєте, Ваш монолог нагадує мені слова однієї людини в період, кол почався Майдан: йому теж тоді було до всього байдуже, він казав, що сам піклується про себе, що держава йому нічого не дає, що йому наплювати на країну і те, що тут відбувається. Алеобставини складаютьсяне так, що нам хтось щось зараз дає - йдеться про те, що відповідно до обставин, які зараз склалися, нам потрібно захистити своє : дорогу машину, на яку працював 5 років у плаваннях по океанах, квартиру, на яку батьки заробляли, ведучи бізнес...

 28.01.2015 17:01  © ... => Сон Блакитного Сонця 

Так, а хто хоче щось змінити, той мовчки змінює себе, а потім - тих, хто поруч))) Хлопці, які добровільно захищають країну, ідуть туди не помирати ( хто хоче здохнути - той може зробити це і вдома), а захистити свою країну, щоб потім змогти змінити її)) Ті, хто на початку минулого століття ішли захищати державу, яку ми отримали майже через сто років, не думали про себе, навіть не про своїх дітей, бо розуміли, очевидно, що їх не буде, а про тих, хто тоді співпрацював з радянською владою(т.з. "хрунів") , та т...

 28.01.2015 14:14  © ... 

Спаєш — це чудовий зразок дитячої мови 

 28.01.2015 09:02  Тетяна Ільніцька => © 

Чудовий твір. Дуже щирий.
Пані Світлано, до Вас ще таке питання. Що це за слово "спаєш"? Це Ваш авторський новотвір чи діалектизм? 

 28.01.2015 04:49  Сон Блакитного Сонця 

З сел гребуть на фронт а з Киева хер. С 3000 села взяли 50 чоловік, а з 3 міліонного Киева взяли 100 чоловік ото і можна кричати- Я патріот. Я піду. Тошнить це все. Хто готовий здохнуть, той мовчки іде і здихає 

 28.01.2015 04:43  Сон Блакитного Сонця => © 

Я при Януковичу був голим і босим, при Яценюку буду босим і голим. Це мій вибір - я плюю на гроші і речі. При путіну теж живуть там відлюдниками схожі на мене. При любій я владі житими, бо мені плювати на любу владу. Це раби вибирають хто іх пастиме. Так що я не піду воювати. Та і за кого? За городських зажравшихся єгоистив? Я ще за життя не зустрів людину з добрим серцем- одні шакали, котрі бьються за кістку до озвіріння. Моя війна - це херить всіх і вся в одиночку. 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо