Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.01.2015 02:42Поема
 
00000
Для дорослих (18+)
© Серго Сокольник

НА КЛАДОВИЩІ

Серго Сокольник
Опубліковано 28.01.2015 / 27703

Як хиляться верби у темряві ночі над яром, 

І вітер студений їх пестить, розчісує коси, 

То вдовж огорожі по цвинтарю бродить примара-

Дівчина струнка, молода, з посивілим волоссям...


Це місце страшне... Не підійде ніхто, не спитає-

Чого ж-бо не спиться спокійно тобі в домовині?

Лиш стовбур у дерева стогне, як вітер хитає

його... -Розкажи, ким була і ким стала ти нині?...


І дівчина з тугою стовбур холодний обійме...

І груди оголені ніжно торкне огорожа...

Пройде між могилами, квітку лежачу підійме, 

І в сиве волосся вплете, мов живу, жухлу рожу...


Одна лиш ти, вербонько, знаєш про їхнє кохання, 

Як хлопця кохала, як в шалі кохання зливалась

З коханцем, як втомлено з ночі до рання

Кохання пила, як жертовно йому віддавалась...


Як зрадив її, як покинув, кохання напившись, 

Волосся розкішне руде вже руками не тішив...

Спокійне кохання знайшов, від нестями втомившись.

Вона ж як шалена була, то й зосталась... Залишив


У пам"яті серця здригання чутливого тіла, 

І смак на губах, що усюди його цілувала...

Забути політ відчуттів не змогла. Не зуміла.

Вона не стерпіла. І руки на себе наклала...


І як понесли у скорботну останню дорогу

У білому платті, красиву таку, одиноку, 

Лиш верби вклонились над нею, мов молячи Бога

Простити її і прийняти в безодню високу...


І бачили верби, як колір рудого волосся

Неначе болотний туман оповив сивиною, 

І коси верби наче пестили дівчини коси, 

Допоки її не покрило землею важкою...


Та тільки-но ніч в повнолуння усе оповине, 

І світло нічне над землею розкидає шати, 

Вона покидає у смутку свою домовину, 

І до огорожі виходить когось виглядати...


Кого? Може хлопця? Та ні. Він забутий. Забутий

У спокої світу сьогО упокоївся свОго.

Давно ланцюгом ефімерного шлюбу прикутий.

Він їй нецікавий. Вона виглядає- нового.


Когось, хто запестить, розчеше розпатлані коси, 

І в його руках вони колір шалений відновлять, 

Мрійливо хто гляне, як пристрасно гола і боса

торкнеться його, і ні в чому йому не відмовить...


То мрії дівочі, овіяні вітром бажання.

Було все колись. Все здійснилося... І не збулося...

Скінчилось життя. Та безсмертне дівоче кохання.

І верби скорботно розчісують сиве волосся...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.01.2015 Поезії / Філософський вірш
Приют госпиталей
28.01.2015 Поезії / Поема
Тема РИМ
Найновіше
27.05.2017 © Борис Костинський / Вірш
Запах суки
19.05.2017 © ЛАРИСА МАНДЗЮК / Романтичний вірш
Бузок у косах...
17.05.2017 © Григорій Божок / Релігійний вірш
Дев`ятини
17.05.2017 © Юлія Шевель / Білий вірш
Щовечора я цілуватиму твої крила
17.05.2017 © Оля Стасюк / Вірш
Туман
Поема
28.03.2015
Берегами реки Смородины
28.01.2015
НА КЛАДОВИЩІ
25.01.2015
БОГИ ЖАДАЮТЬ. ЖЕРТВА
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 81  Коментарів:
Тематика: Поезії, поема, студений, струнка, жертовно, розкішне руде, скорботну, домовина, розпатлані
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів +27
25.05.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Київ +17
17.05.2017 © роман-мтт
Увага, конкурс! +34
03.05.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Впусти мене +40
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.05.2009 © Микола Щасливий
12.05.2012 © Тетяна Чорновіл
25.05.2013 © СвітЛана
22.03.2013 © Дебелий Леонід Семенович
08.02.2012 © Серж
14.12.2012 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди