03.02.2015 01:39
для всіх
132
    
  - | 1  
 © Серго Сокольник

Ми відходимо в бій. Бійцям. Омите кров"ю серця.

Ми відходимо- в бій. Назавжди. Нас нема. 

Світ і нині живий, та шукати катма 

Наші душі у нім. Ми- шматок. Ми- кубло. 

Світ і нині живий. Та життя відішло. 


Ми відходимо всі, як розтоплений лід- 

В піднебесної синь... В височінь пірамід... 

Як розчавлене ІНЬ в марі пошуку ЯНЬ- 

В придорожних склепінь кавогерці зізнань... 


Ми зустрінемось там... Де прогоркле кафе 

Відригає в "реал" незапліднене "ФЕ". 

Де столешниць пустих незапрудненість місць. 

Ми присутні на них. Нас нема? Озирнись! 


Ми- де жито скосили ім"ярік до стерні. 

Де зустрітись несила вже з тобою мені. 

Де залізнії лати вже не давлять душі. 

Де загиблі солдати розуміють вірші 


Що про них розіп"яв невідомий поет,  

Що від них розпочав незворотній сюжет- 

Ми, що втратилили юність, не побачимо день,  

Що на скін нам дарує застарілих пісень... 


Нас нема. І нам в спини чутен вий кровожер,  

Що злодійськи-невпинно до стіни нас припер- 

Що не в святості чорність наших ангельських крил,  

Що убивчу мінорність шал страждання створив... 


Зрозумійте, майбутні... Ми жили- як жили... 

У пройдешнє закуті...В потойбіччі імли... 

Та в серцях одізвалась футурована жаль 

Як Вітизни здригалось тіло- Неба кришталь. 


Нас не стало. Забудуть наших таїн політ... 

І страждань, що із сумом відійшли нам услід. 

Тільки- вірність Присязі. Тільки прИйдешній день 

В потойбічній насназі вам від нас надійде. 


То- забудьте. Нема нас для вас на землі. 

То- чатуйте- вита лютий ворог в імлі. 

Ми-були. Ми- творили завтра краще для вас. 

Ми- одвічне ЯРИЛО. Ми- ваш завтрашній час. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!