Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
04.02.2015 16:03Новела
Війна 2014 Україна  Про сучасність  Про життя і смерть  
50000
Без обмежень
© Арсеній Троян

Покинуті пси та акаунти за період російсько-української війни на Донбасі

Арсеній Троян
Опубліковано 04.02.2015 / 27809

Десь далеко гупає артилерія. Але дуже далеко і нам не чути. Лише йдуть повідомлення — там гупає.

Ну, а в нас — тихо. І артилерія, і те, що гупає, видається безглуздям. В оселі тепло і затишно, телевізор і породистий пес біля каміна, спить, поклавши розумну морду на лапи.

А в цей час — гупає. Далеко, але гупає. І там теж десь є пес. Не породистий, звичайна дворова шавка. Вона крутиться між ногами людей, котрі ґелготять, неначе гуси, кричать, плачуть, тягають у великий, перепаскуджений осколками і холодною лютневою грязюкою автобус. На пса ніхто не звертає уваги, військові занепокоєно крутять головами — гупає все ближче.

Люди ґелогтять ще голосніше і квапливо, штовхаючись та чублячись, завалюються в автобус, гублять речі. Маленька дитина, з ведмедиком без ока, стоїть осторонь і дивиться на безладну купу людей. Поряд із нею — пес, його також забули. Пес дивиться на дитину і нашорошує вуха на кожний залп.

«Гей, чия дитина?», — хрипко гукає військовий кудись в автобус. Із заднього сидіння, проштовхуючись і сиплячи лайкою, до виходу прямує жіночка в дешевій шубі яскравого кольору. Жінка висовує скуйовджену голову з автобуса і гукає до дівчинки: «Ти шо, савсєм дурочка? Бистро в автобус!».

Дівчинка ображено кривиться. Лунає залп зовсім близько, чути зойк з автобуса. Військові починають квапити. «Бігом!», — уже кричить жінка. Дівчинка мчить до автобуса і вже на східцях обертається. Собака сидить у грязюці і дивиться на автобус великими очима. Двері зачиняються, автобус важко починає хід, десь поряд ревуть мотори БТР-ів, собачка спочатку проводжає його очима, але потім біжить слідом. Автобус зникає за обрієм, пес зупиняється. Позаду суне важка техніка, військові на броні затихають і підводять очі до неба, яке прориває свист снаряда.

Звичайно, свисту ми не чуємо. Та і про автобус, дівчинку та її матір нічого не знаємо, бо таких, як вони, — тисячі. Живі і мертві, в теплі і з розбитими головами під уламками власних будинків. Та і про військових теж не знали б, якби в одного із них, на сторінці в соціальній мережі не з’явилась свічка на аватарі і стислий запис на стіні: «Загинув. Якщо вдасться вивезти рештки тіла, то похорони там-то, тоді-то». Акаунт є, фотографії військового — теж. Ось він з друзями, ось на морі, ось позує з кулеметом. Лише заморожений час і покинутий акаунт — залпи артилерії під назвою Смерть.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.01.2015 Проза / Нарис
Таємниче-претаємниче зникнення шкарпетки
04.02.2015 Проза / Оповідання
Уявна реальна подорож
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
16.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Кожному – свій сопілкар
15.12.2017 © Маріанна / Мініатюра
Аеропорт
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
Новела Війна 2014 Україна
13.02.2015 © Віталінка Черрі
Я (Україна)
04.02.2015
Покинуті пси та акаунти за період російсько-української війни на Донбасі
19.12.2014 © Оксана Феш
Музика
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 183  Коментарів:
Тематика: Проза, новела, артилерія, пес, шавка, дитина, військовий, БТР, загинув, Смерть, аккаунт, Донбас
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +103
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +160
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +146
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
05.04.2012 © Т.Белімова
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди