05.02.2015 07:44
для всіх
96
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Жабуриння

Жабуриння і латаття

В нашім озері життя, 

Ширшає гниле багаття, 

Сморід тягне в небуття.

 

Раки наші повтікали

Від задухи за кордон, 

Коропи всі поздихали, 

Бо в житті такий закон.


Як немає кисню дихать, 

Скрізь задуха і гнилля, 

То негайненько і тихо

Утікайте з відтіля.


Рибовод у нас нездалий, 

Рибі лекції чита, 

Поруч радники – амбали, 

Рать грабіжників крута.


Що їм риба, що їм раки

Й наше озеро життя, 

Недоторкані в них знаки, 

Жабуриння їх дитя.


Задихаємось, братове, 

Беззаконня – гниль життя, 

Світ пройдисвітів, панове, 

В нашім озері буття.



м. Київ, 20.05.09.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.02.2015 21:06  Тетяна Чорновіл => © 

Втік уже рибовод!
Від жабуриння тільки його не віддихаємось ніяк!

 05.02.2015 09:58  Ганна Коназюк => © 

Цікаво написано!
Сподобалось!