06.02.2015 00:31
для всіх
144
    
  3 | 5  
 © Серго Сокольник

Тема КАРМЕН

О Карменсите?.. Что ж... Скажу о Карменсите...

О НИХ... О тех, что сдули ветры перемен...

В мгновенья яркие мужской судьбы "в зените"

Почти у каждого была своя Кармен...


Она была... Была... А может, даже, БЫЛИ...

Кого желали, кто приют нашел в судьбе...

С кем распрощались мы... И те, что изменили...

Хоть изменили мы единственно- себе...


Но- эти ночи... Эти зрелые желанья, 

Что спелым яблоком падут тебе в ночи...

Прости ей все за совершенный акт познанья!..

Коснись душой ее... И с грустью помолчи.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.02.2015 10:10  Олена Вишневська => © 

"Хоть изменили мы единственно- себе..." - це ось чомусь найбільше зачепило...

 06.02.2015 08:34  Тетяна Белімова => © 

Ви знаєте, дозволю собі з Вами не погодитися. Далеко не в кожного чоловіка була (є чи буде) своя Кармен... Як і не кожна жінка може бути рокованою, сліпо йти за пристрастю, розчинятися у ній до споду. Це радше щось дуже виняткове і недовговічне. Мені здається, Просперові Меріме вдалося зловити і передати саме цю швидкоплинність - спалах пристрасті, яка триває лише мить, але пристрасті настільки яскравої, що до неї і після неї життя вже ніби і не існує. Меріме, певно, і не сподівався, що з його маленької новели виросте гіпертекст у сучасному мистецтві))

У Вас вийшла красива варіація на цю одвічну тему, хоч і з нотками легкого смутку)))