11.02.2015 20:42
для всіх
258
    
  2 | 6  
 © Богдана Копачинська

Крихкий наш світ, мов статуетка з льоду

Крихкий наш світ, мов статуетка з льоду,  

Пече то холодом, то гине від тепла.

Як в дзеркало дивлюсь в замерзлу воду,  

Та холодніші льоду все ж твої слова.


Вони так ранять, боляче вражають

До крові друзками розтрощеного скла.

Душевні рани все ж не заживають

Зцілити зможуть їх лише твої слова.


Наповнити то силою, то сумом,  

І воскресити, наче та жива вода.

Пробігтися по жилам дивним струмом

Таким цілющим, мов твої слова.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.02.2015 02:45  Ганна Коназюк => © 

Душевний вірш, Богдано!
Сподобався!

 11.02.2015 21:37  Деркач Олександр => © 

Цікавий Образ