16.02.2015 11:05
для всіх
287
    
  4 | 4  
 © Тетяна Чорновіл

Невинний ноктюрн весноцвіту

Невинний ноктюрн весноцвіту

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Тьмяніє місяць блідо в хмаровинні

Поміж уламків крижаної тиші, 

Мережить срібносяйними стібками

Нічні серпанки сонної зими.


Весни тендітні паростки не винні, 

Що пуп’янки розквітли найніжніші, 

Й зими кінець відчули пелюстками, 

Немов пташина з вирію крильми.


Так лунко тане сон серед розквіту!

Невже календарі тому виною?

Щось ніжать п’янко первоцвітів чари…

Твоє в тім серце винне, чи моє?


Крізь хмаровинь зиму несамовиту

Хмеліємо розквітлою весною.

Невинно місяць блимає з-за хмари, 

І ніч свою вину не визнає…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.02.2015 05:55  Георгій Грищенко => © 

Чудово. Яскраво.

 16.02.2015 12:32  Ганна Коназюк => © 

Дуже красивий вірш!
Повіяло весною...
Чудово!)

 16.02.2015 11:58  Олена Вишневська => © 

Красиво!

 16.02.2015 10:34  Світлана Рачинська => © 

Дуже... І я хмілію від цієї поезії... В улюблене!

 16.02.2015 10:30  Анна Ольтенберг => © 

Дуже гарно! Аж повіяло весною))

 16.02.2015 09:11  Маріанна => © 

Як гарно!

 16.02.2015 08:34  Тетяна Белімова => © 

Дійсно, яке диво дивовижне серед холоду і криги? Ніжні пелюсточки пробивають сніг і не бояться морозу. Значить, і тендітність має силу протистояти зимовій холоднечі)))