17.02.2015 21:13
Для дорослих (18+)18+
312 views
Rating 5 | 5 users
 © Арсеній Троян

50 відтінків Самогонівки

Вона була звичайною дояркою, він бухав під магазином. Вона припнула козу і поверталась додому, а він все ще бухав біля магазину.


І вони зустрілись.


— Ізвіняюсь, мене сусіди просили спитати, — спитала вона, підійшовши до нього ближче, — коли ви оддасте гроші за самогон?


Він підняв свої блакитні очі, протер їх блакитними руками (десь у фарбу вляпався), почухав накачаний пивом торс і сказав глибоким голосом:


— Аауауауауаиии… Пшла ауауаии, гик…


Так вони і познайомились. Її звала Анастасія Загникобилко, його — Саня Сєрий. Саня був першим хлопцем у Самогонівці: він за один раз випивав половину банки пійла баби Зіни, голосно сміявся і бився щоп’ятниці в місцевому віп-клубі «У Зіни». А ще Саньок був дуже мужнім, сильнім, сексуальним, бо в нього була машина. Баклажанова семьорка. Не його, а батька, але Саньок знав, як вона заводиться.


І от з Анастасією почалось. Спочатку вони просто зустрічались, гуляли біля річки, пили слабоалкогольні напої, Саня ржав, як кінь, це було справжнє кохання. «Я тебе так люблю, шо я *бу», — сердечно зізнавався Саньок у літньому кафе біля високих бур’янів. Анастасія сором’язливо опускала очі і теж ржала, розлякуючи кіз. Це було справжнє кохання.


Але ось, як покосили сіно, Саньок ураз перемінився. Щось трапилось, він став якимось іншим, більше не бздів у спортивки. Анастасія почала непокоїтися. Аж ось Саньок тихо сказав: «Мені нравляться другіє отношенія. Пашлі, шось покажу».


І вони пішли в сарай до Санька. Радше, колись це був сарай, а тепер це був Ігровий Сарай. Анастасія так і завмерла на порозі, адже всі стіни були завішані приладами для самогонівського садо-мазо: граблі із затупленими наконечниками, рожеві совкові лопати, батоги, переобладнана бурякорізка… Саньок взяв граблі і сказав: «Цими граблями я лупашитиму тебе по горбу, щоб ти не гавкала і не просила гроші на шубу». «Січас?», — злякано спитала вона, «Всігда», — відповів він. Через місяць вони побрались.


І почалось подружнє життя. Анастасії подобався її рішучий чоловік. Коли Саньок приходив п’яний з току, то кричав: «Де боооорщ, бл…ть?». Якщо борщу не було або Саньок був налаштований грайливо, то решту вечора молоде подружжя розважалось, б’ючи посуд і обкладаючи один одного триповерховими матюками. Люди збирались біля двору, лускали насіння і говорили: «Яка рамантіка…».


Окрім романтичності та наполегливості, Саньок мав ще одну якість, яка робила його ще мужнішим — він був дуже багатим. Як уже було сказано, він мав авто. Не своє, але понти кинуть можна було. Ще в нього була супутникова тарілка, єврозабор і пай у колгоспі. Місцеві називали Санька «самогонівським шейхом», і це прізвисько дуже пасувало Саньку, особливо коли той якось напився на Новий Рік, одягнув на голову замість шапки підштаники і бігав по селу, викрикуючи щось незрозумілою мовою, можливо навіть арабською.


Отак і жили. По осені батьки продали свиней і змогли купити молодим однушку в Харкові. Вони їздили туди, але не забували про свій Ігровий Сарай, з його лопатами та сапками, особливо коли наставала пора садити картоплю. На грядках — найкраще садо-мазо!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Гумореска, Для дорослих (18+), Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вакарчук, Сталін і всі-всі-всі / Казка | Арсеній Троян». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Уявна реальна подорож / Оповідання | Арсеній Троян». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Арсеній Троян.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.02.2015 22:54  Сон Блакитного Сонця 

А в Харків що втекли це як спасіння від алкоголізму? 

 17.02.2015 22:52  Сон Блакитного Сонця => © 

Мрак 

Публікації автора Арсеній Троян

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо