22.02.2015 00:59
для всіх
108
    
  - | -  
 © Серго Сокольник

Надія

Коли в День Світла ясноокий Ангел

Тебе коханкою подарував мені, 

Ти одаліскою зійшла на вищий щабель

Пізнань чуттєвості в цім дивовижнім сні...


Безсонна ніч. Вода стіка за комір...

Межа світів... Один, принаймні, є-

Блокпост у темряві- сирий готельний номер, 

В ракетнім світлі віддзеркалює твоє


Тонке обличчя- мерехтливий спомин-

І серце зранене наповниться теплом

Майбутніх зустрічей, що спалахом ранковим

Його зігріють у теплі твоїх долонь...


Холодний дощ, немов антонім мрії, 

Змива сліди, що губляться в імлі...

Я віднайду їх. Бо плекаю ще надію

На радість зустрічі... на цій сумній землі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!