22.02.2015 11:50
для всіх
171
    
  2 | 2  
 © Дебелий Леонід Семенович

Як

Єдиній онучці Елішці

Два рочки.., а вчитися треба!..

Сусід (не в таких ще літах)

Комп’ютер лікує і в небо

Замріяно каже вже: ”Ах!”


Тож книжку візьму разом з татом

Огляну хоч царство тварин:

(Такий в цьому світі наш фатум –

Пізнати, сягнути причин...)


А що ж ото чорне й рогате, 

В спідниці, що нижче колін?

І очі, напевно, лупаті

Не бачу: з волосся заслін.


До тата голівку: “ Скажіть, як?

Ви знаєте все, в цім мастак, 

Як зветься бугай, та швиденько!»

“Він так називається: Як!”


- Він Так називається, як?

- Він Як називається, так!

……………………………………


Дивлюся, кручуся, гублюся:

Не так називаю, а як?

До Вас я, читачу, звернуся:

“Ну, як його звати, ну, як???”

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.02.2015 11:21  Ганна Коназюк => © 

Який гарний, милий віршик!!!
Дуже сподобався!!! Для дитинчати - те що треба і дорослому цікаво!..))
Зворушена!..)

 22.02.2015 18:36  Тетяна Чорновіл => © 

:)))))))))))))))
А й справді, як? )))
Дуже цікаво про чорне рогате і в спідниці! ))