Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.02.2015 22:11Оповідання
Про душу  Про добро  Про кохання  
20000
Без обмежень
© Анна Ольтенберг

Lune

Lune
Qui là-haut s`allume
Sur
Les toits de Paris
Vois
Comme un homme
Peut souffrir d`amour
Анна Ольтенберг
Опубліковано 23.02.2015 / 28121

Це відбувалось в ті часи, коли старі замки перетворились на руїни, коли не існувало пір року, а Сонця й Місяця ніхто не помічав.

Казкарі і поети давно стали непотрібними. А надто він… Ніхто не намагався дізнатись, як його звуть. Люди прозвали його Блазнем.

Він любив вітер і небо, любив рано-вранці шукати в траві смарагди, любив ховатися серед руїн і співати. Блазень любив життя… Блазень боявся людей…

Люди називали його чудовиськом, потворою, горбанем, гнали від себе, палили його вірші… Він не ображався на них, йому не було боляче. Блазень грів закрижанілу душу у світлі блідих зірок і мріяв тільки про одне – ніколи нікого не кохати. Побачивши колись своє відображення у водах срібної ріки, він зрозумів, що земне кохання створене не для нього.

Та одного разу Блазень зустрів ту, яка просіювала крізь решето місячне сяйво. І з того часу кожна билинка, притрушена її золотистими чарами, шепотіла йому: «Алла!.. Алла…». Її імя розчинялось на його вустах, мов солодка вата, і ранило душу пронизливими голочками інею…

Він навіть наважився подарувати їй намисто із своїх віршів, і коли вона злякано відсахнулась, він вперше відчув біль…

Світло-молочний Місяць намагався врятувати Блазня, а Зірки співчутливо мерехтіли в його долонях, та ніщо не допомагало йому. Він покохав її, як може кохати тільки той, хто все життя ховав вразливу душу від людських знущань. Він весь свій Всесвіт простелив під ноги цієї чорнявої красуні з величезними очима, синіми, як небо мільйони років тому.

Алла не була винна в його нещасті. Вона жаліла його усім своїм бездонним серцем, яке давно вже віддала Парісу.

Паріс був тим, кого малював в поемах Блазень. Вродливий, сильний, із безмежно світлою душею. Він також не заподіяв зла нещасному.

А втім, Блазень схилявся перед небом у своєму горі. Все чого він просив – хоч раз торкнутися її руки… Та Місяць правдиво нашіптував: «Ти потворний, вона не покохає тебе. Її кохання – Паріс, Парі-і-іс»…

А Блазень вперто ходив її стежками, садив проліски під її вікнами і просив Весну принести в оберемку квітів лагідне Сонце. Він вдихнув надію у кожен паросток, проліски розцвіли, і на Землі настала Весна…

Алла вперше побачила світанок. Справжній, не такий, як був… І в променях усміхненого Сонця побачила очі Блазня, глибокі, ніжно-прекрасні… Він вже не блазень. Вся його потворність ніщо, порівняно з його очима. Алла взяла його за руку, і він повів її в пухнастий ранковий туман.

- Будь щаслива, - промовив Паріс, шукаючи в небі сяйво Місяця.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
20.02.2015 Поезії / Ліричний вірш
Вальс спогадів
10.03.2015 Поезії / Ліричний вірш
Дівчина із Запаркеття
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Оповідання Про кохання
11.03.2015 © Світлана Нестерівська Індіго Лана
Волонтер №1
23.02.2015
Lune
15.02.2015 © Сергій Петрович Мошенський
Плаче захмарене небо
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 110  Коментарів: 4
Тематика: Проза, оповідання, руїни, Блазень, чудовисько, кохання, Місяць, Алла, потворний, щаслива
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.02.2015 16:53  © ... для СвітЛана 

Дякую, пані Світлано) 

 25.02.2015 14:01  СвітЛана для © ... 

Дуже гарно. Зворушливо... 

 24.02.2015 16:41  © ... для Тетяна Белімова 

В реальному житті, мабуть, не відповість, а в казках можливо все!) 

 24.02.2015 08:40  Тетяна Белімова для © ... 

Майже казкова оповідь, але тема заявлена серйозна - любовний трикутник. Кохання поторочі завжди приречене, бо ж красуня не відповість на нього? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
06.01.2012 © Т. Белімова
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
23.12.2015 © Суворий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди