Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.02.2015 00:40Політика та суспільство
Про війну  Про Батьківщину  
30000
Без обмежень
© Світлана Нестерівська Індіго Лана

Попередження. Маріуполь

Світлана Нестерівська Індіго Лана
Опубліковано 26.02.2015 / 28151

Ситуація в країні продовжує бути цікавою: нам задурманюють голову псевдо арештами та псевдо судами, розчулюють похоронами Герої(а багатьох з них при нормальному керівництві могло й не бути!), паралізують потрійною дозою девальвації гривні та погрожують голодом народу, у більшої частини якого на генетичному рівні зберігається пам`ять про знищення мільйонів співвітчизників штучно створеним безхліб’ям. В той час на черзі після зданого Дебальцевого зданий Маріуполь(!?). Хочеться вірити, що в наших можновладців для здійснення Свого Задуму Господь забрав не увесь розум – і тисячей жертв можна буде уникнути. І зараз я говорю не лише про маріупольців, яких вважаю рідними(це не гіпербола), не лише про наших мужніх, сміливих Воїнів, – більшість з яких є моїми земляками, - які стоять на захисті Маріуполя і які, я впевнена, захищатимуть це місто так, як захищали б Львів, Одесу чи Ужгород, а про тисячі продажних, захланних чиновників, у тому числі й у військовому секторі, які, схоже, не розуміють, що Україна воює, а продовжують жити у паралельній реальності, яка, на великий їх подив, скоро перестане існувати: або розіб’ється об усвідомлення того, що нічого буде красти – або об зброю українців, яким обірветься терпець. Це не погрози – це просто відчуття майбутнього, якого всім нам дуже хочеться уникнути. 

Я вірю у свою країну - вона для мене захована у глибині очей простих людей: тих, що не можуть зняти копійчані пенсії з рахунків у багатьох банках, які просто знущаються над людьми, заставляючи їх стояти весь у довгих чергах за стома гривнями – навіть коли розпадався союз, українців не заставляли так принижуватись, не прирівнювали до рабів, які стоять у довгих чергах за подачками своїх же грошей, отримуючи, як бонус, грубі слова невігласів банківського сектору та ще й платячи по 20-35 гривень за таке «професійне обслуговування». Люди!!!? Ви хто??! Ви в якій країні живете?! Звідки вас стільки таких набралось і де?! Де нам ще вимагати поваги до себе зайд-сусідів, коли свої ж люди … так ось … до мам, до пенсіонерів, до вчителів?!! 

Багато звучить про ставлення держави до позначених війною наших Героїв-Воїнів. Стоп, люди! А хіба держава – це не українці? Не ті люди, які теж скаржаться на життя і хочуть, щоб все змінилось на краще?!! Може, варто почати з себе?! 

Маріупольці, любі мої! Не чекайте, поки прийде час виїжджати з рідних домівок. Так, вас уразі необхідності приймуть, допоможуть – прості люди… Вимагайте вже у держави – чиновників, щоб організовували захист міста, штурмуйте чиновницькі кабінети, бажано тих, найвищих, просіть інші міста про підтримку вас цьому питанні, про інформаційну підтримку - і тоді вас не посміють здати, як десятки інших міст на Сході України! Потрібно, щоб кожен з багатослівних чиновників, генералів були на першій лінії захисту вашого/нашого міста – і не лише, щоб на фоні окопів дати інтерв’ю чи зробити фото. 

Думаю, всі розуміють, про що я: руйнують мою країну руками не ворога, а рідних, українців, по крові: правда, сліпих, жадібних, зверхніх. Кажуть, гординя – один з найважчих гріхів, бо його неможливо позбутися. 

Та я вірю, що любов та молитва подолає всіх: і ворогів чужих, і ворогів своїх, і ворогів у собі. І незабаром усе закінчиться. Ми говоритимемо про війну, як про очищення нашої нації та країни, як про гартуючий вогонь, про вдало пройдене випробування. І ті, хто захищав Україну, будуть тішитися і святкувати в небі, їхні рідні будуть щасливі, що пам`ять про їхніх Герої житиме вічно… А от де будуть інші, якщо зараз не схаменуться – не знаю. Не хочу знати. І ніхто не захоче. 

Бережімо себе і один одного! 

А ти, Владо, - Маріуполь. А то… Сама знаєш, що… 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
26.02.2015 Поезії / Вірш
Повертатись на дно й залишити себе на небі...
28.02.2015 Поезії / Вірш
Війна і ліс
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
УКРАЇНА. Стилі
27.12.2013
Білий труп
02.02.2015
Кузьма "Скрябін" : смерть і сон
26.02.2015
Попередження. Маріуполь
11.03.2015
Волонтер №1
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 137  Коментарів: 4
Тематика: Публіцистика, політика та суспільство, Маріуполь, девальвація, Дебальцево, Україна, красти, держава, влада
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.02.2015 22:22  © ... для Тетяна Белімова 

Треба молитися за Маріуполь 

 26.02.2015 18:21  © ... для іміз 

Дякую 

 26.02.2015 09:22  іміз для © ... 

хороші роздуми...згодна з Вами... 

 26.02.2015 08:52  Тетяна Белімова для © ... 

Важко читати, а ще важче усвідомлювати, що це - правда. Мені здається, уже небо має обвалитися на землю, якщо вороги полізуть на Маріуполь - мирне багатотисячне місто.
От читаю Ваш допис, а перед очима - розкішні вілли під Києвом, шикарні ресторани і магазини у самій столиці. Невже вони всі думають, що після Маріуполя буде "стоп"? Зовсім не замислюються, що й вони можуть стати наступним "Маріуполем"?  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
20.03.2015 © Вікторія Легль
27.03.2012 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди