28.02.2015 21:14
Без обмежень
97 views
Rating 5 | 3 users
 © Дебелий Леонід Семенович

Жена

Николай Заболоцкий

Дружина


Відкинув із лоба чуприну, 

Похмуро сидить край вікна.

В зелену чарчину дружина

Мікстуру вливає сповна.


Несміло як, ґречно і ніжно

Недужний цей погляд зорить, 

Кучерик як мило й утішно

Над вушком чутливим висить.


Ще зранку він пише і пише, 

Поринув в незнаний туман.

Вона ж ледве ходить, ледь дише, 

Лиш тільки б здоровим був пан.


Не дай Бог, десь скрипне мостина, 

Він брови здійме, - і ураз

Не знає де дітись невинна:

Бо ж стала не так, не в той час.


Дістав хіба з неба всі зорі?!

Не знали ні Гете ні Дант

Любові такої в покорі

І віри такої в талант.


Про що ти шкребеш на папері?

І сердишся чом раз у раз?

Шукаєш кого у химері

Своїх недогод і образ?


Турбота ж якщо в стоголоссі

Про щастя, добробут людей, 

Як міг ти не бачити досі

Життя свого скарб, цих очей?


.........................................



Откинув со лба шевелюру, 

Он хмуро сидит у окна.

В зеленую рюмку микстуру

Ему наливает жена.


Как робко, как пристально-нежно

Болезненный светится взгляд, 

Как эти кудряшки потешно

На тощей головке висят.


С утра он все пишет да пишет, 

В неведомый труд погружен.

Она еле ходит, чуть дышит, 

Лишь только бы здравствовал он.


А скрипнет под ней половица, 

Он брови взметнет, - и тотчас

Готова она провалиться

От взгляда пронзительных глаз.


Так кто же ты, гений вселенной?

Подумай: ни Гете ни Дант

Не знали любви столь смиренной, 

Столь трепетной веры в талант.


О чем ты скребешь на бумаге?

Зачем ты так вечно сердит?

Что ищешь, копаясь во мраке

Своих неудач и обид?


Но коль ты хлопочешь на деле

О благе, о счастье людей, 

Как мог ты не видеть доселе

Сокровища жизни своей?

1948

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Облетают последние маки (Николай Заболоцкий) / Переклад українською | Дебелий Леонід Семенович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Згадалось (Сину Юрку) / Вірш | Дебелий Леонід Семенович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Дебелий Леонід Семенович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.03.2015 19:30  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Щиро дякую, що читаєте і так світло відгукуєтесь! 

 03.03.2015 19:28  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую щиро, що прочитали! Так, на духовну сліпоту - запізнілі окуляри... 

 02.03.2015 16:04  Ірина Затинейко-Миха... => © 

Чудовий переклад...повчальна і глибока поезія!!! 

 02.03.2015 12:55  Тетяна Чорновіл => © 

Часто цінуємо лиш втративши.
Вдалий переклад. 

 01.03.2015 09:18  © ... => Лана 

Щиро дякую! 

 28.02.2015 22:32  Лана => © 

Чудовий вірш!!! І переклад! 

Публікації автора Дебелий Леонід Семенович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо