01.03.2015 13:41
Без обмежень
125 views
Rating 5 | 3 users
 © Віктор Остроух

Не пускай мене до смутку...

Не пускай мене до смутку

Не рви серце на розрив, 

І не лий мені отрути, 

Дощ у келих на розлив.


Не жени мене від себе, 

В дальнє поле навскосяк, 

Тільки неба, тільки неба

У душі і у думках.


Не кради із рук моїх

Років пильних світлу юнь, 

Не жени мене у гріх, 

І від зла мене відсунь.


І впусти мене у літо, 

І від себе не пусти.

Що між нами зна лиш вітер, 

Тільки я, і тільки ти.

 15. 07. 2014



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мамо, дуже страшно на війні... / Вірш | Віктор Остроух». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Донечці / Вірш | Віктор Остроух». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Віктор Остроух.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.03.2015 06:43  Деркач Олександр => © 

гарно...

 01.03.2015 12:04  Тетяна Ільніцька => © 

Цікавий твір. Можна прочитати як звернення до Бога, але водночас і до близької людини. Сподобалася молитовна, емоційна складова. 

Публікації автора Віктор Остроух

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо