03.03.2015 15:50
Без обмежень
127 views
Rating 5 | 2 users
 © Віктор Остроух

ГАЙЛАРДІЇ

Сонячні квіти поближче до сонця

Тягнуть голівки свої, 

Наче вогнем запалали у полі

На дивовижній землі.

Досі мені не вдалось розпізнати

Їх втаємничену суть

Їм чарівним лиш рости й розцвітати, 

Хай свою радість несуть.

Повз дивовижних ніяк не пройти

Черствим, жорстоким, байдужим, 

Сонячні квіти у пору біди

Віру несуть сильну-дужу.

Хочеться квітів букетик нарвать, 

Тільки рука не здійметься.

Жовті гайлардії - світла печать, 

Ніжна печаль в моє серце.

 01. 08. 2014



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про квіти

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Я на планеті крихта, мізер, атом... / Вірш | Віктор Остроух». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Пройдуть роки, колись я постарію... / Вірш | Віктор Остроух». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Віктор Остроух.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.03.2015 20:21  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Красивий вірш!.. 

 03.03.2015 06:18  Деркач Олександр => © 

Гарно 

Публікації автора Віктор Остроух

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо