06.03.2015 18:56
Без обмежень
285 views
Rating 5 | 1 users
 © Шевченко Тарас

Тарасова ніч

На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає;

Кругом хлопці та дівчата, 

Як мак розцвітає.

Грає кобзар, приспівує, 

Вимовля словами, 

Як Москалі, Орда, Ляхи

Бились з Козаками;

Як збиралась громада

В неділеньку вранці;

Як ховали козаченька

В зеленім байраці.

Грає кобзар, приспівує

Аж лихо сміється...

«Була колись гетьманщина, 

Та вже не вернеться!...

Встає хмара з-за Лиману, 

А другая з поля;

Зажурилась Україна

Така її доля!

Зажурилась, заплакала, 

Як мала дитина -

Ніхто її не ратує...

Козачество гине;

Гине слава, батьківщина;

Немає де дітись, …

Виростають нехрещені

Козацькії діти, 

Кохаються невінчані, 

Без попа ховають, 

Запродана жидам віра, 

В церкву не пускають!...

Як та галич поле криє, 

Ляхи налітають

Налітають, — нема кому

Порадоньки дати.

Обізвався Наливайко —

Не стало Кравчини!

Обізвавсь козак Павлюга

За нею полинув!

Обізвавсь Тарас Трясило

Гіркими сльозами:

«Бідна моя Україно, 

Стоптана Ляхами!»


Україно, Україно!

Ненько моя, ненько!

Як згадаю тебе, краю, 

Заплаче серденько!

Де поділось козачество, 

Червоні жупани?

Де поділась доля-воля, 

Бунчуки? Гетьмани?

Де поділися? – Згоріло?

А чи затопило

Синє море твої гори, 

Високі могили?

Мовчать гори, грає море, 

Могили сумують, 

А над дітьми козацькими

Поганці панують.


Грай же, море, мовчіть, гори!

Гуляй, буйний, полем -

Плачте, діти козацькії!

Така ваша доля!


Обізвавсь Тарас Трясило

Віру рятовати, 

Обізвався, орел сизий, 

Та й дав Ляхам знати!

Обізвався пан Трясило:

«А годі журиться!

А ходім лиш, пани-брати, 

З Поляками биться!»

Вже не три дні, не три ночі

Б`ється пан Трясило -

Од Лимана до Трубайла

Трупом поле крилось.

Ізнемігся козаченько, 

Тяжко зажурився, 

А поганий Конець-Польський

Дуже звеселився;

Зібрав шляхту всю докупи, 

Та й ну частовати.

Зібрав Тарас козаченьків —

Поради прохати:

«Отамани-товариші, 

Брати мої, діти!

Дайте мені порадоньку, -

Що будем робити?

Бенкетують вражі Ляхи -

Наше безголов`я».

«Нехай собі бенкетують, 

Нехай на здоров`я!

Нехай собі бенкетують, 

Поки сонце зайде -

А ніч-мати пораду дасть;

Козак Ляха знайде».

Лягло сонце за горою, 

Зірки засіяли, 

А козаки, як та хмара, 

Ляхів обступали.

Як став місяць серед неба, 

Ревнула гармата:

Прокинулись Ляшки-панки —

Нікуди втікати!

Прокинулись ляшки-панки, 

Та й не повставали:

Зійшло сонце — ляшки-панки

Покотом лежали.

Червоною гадюкою

Несе Альта вісти, 

Щоб летіли крюки з поля

Ляшків-панків їсти -

Налетіли чорні крюки

Ляшеньків будити… -

Зібралося козачество

Богу помолитись.

Закрякали чорні крюки, 

Виймаючи очі, -

Заспівали Козаченьки

Пісню тії ночі, 

Тії ночі кривавої, 

Що славою стала

Тарасові, козачеству, 

Ляхів, що приспала.

Над річкою, в чистім полі, 

Могила чорніє:

Де кров текла козацькая, 

Трава зеленіє.

Сидить крячок на могилі, 

Та з голоду кряче -

Згада козак Гетьманщину, 

Згада - та й заплаче!»


Умовк кобзар, сумуючи -

Щось руки не грають!...

Кругом хлопці та дівчата

Слізоньки втирають…

Пішов кобзар по улиці —

З журби як заграє!

Кругом хлопці навприсядки, 

А він вимовляє:


«Нехай буде отакички!

Сидіть, діти, у запічку, 

А я, з журби, та до шинку, 

А там найду свою жінку, 

Найду жінку, почастую, 

З вороженьків покепкую».

С.-Петербург 6 листопада 1838



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мені однаково, чи буду... / Вірш | Шевченко Тарас». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Taras Szevczenko "Testament" / Вірш | ШЕВЧЕНКО ТАРАС».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Тарас Шевченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо