Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.03.2015 12:09Роман
Фантастика  Для дорослих  Про любов  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава 7, том 2

ВІДВЕРТА РОЗМОВА

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 11.03.2015 / 28357

Був вихідний день – неділя. Сергій та Василина в квартирі залишилися одні. Сніжаночку няня повезла в місто – в дитячий клуб. Сергій та Василина прийняли душ і лежали на дивані – відпочивали. Сергій ввімкнув телевізор. В передачі був міф, в якому розповідалося, що засновником нової цивілізації стали вихідці зі зруйнованої Трої, які перебралися на Апеннінський півострів. Розповідалося про Атлантиду та про космос. Після закінчення передачі Василина вимкнула телевізор і на таку ж тематику продовжила розмову.

– Сергію, а ти знаєш, що старезні езотеричні легенди навчають нас і кажуть, що до містичного Адама жило вже багато рас людських істот, які жили і погасали одна, змінюючи другу по черзі. Чи ж були ці попередні типи людей більше удосконаленими? Чи належала яка-небудь із цих рас людей крилатій расі, про яку говорив Платон, як ти гадаєш? – звернулася Василина.

– Це особлива задача, яку належить вирішити науці, а печери Франції та останки кам’яного віку дадуть їй відправні точки, – відповів Сергій.

– Ану поміркуй і, що ти скажеш, любий. Відкриття нашої сучасної науки аж ніяк не суперечить древнім легендам, які приписують неймовірну древність нашій расі. В недавні роки геологія, яка до цього говорила, що існування людини можна прослідкувати не далі, як до третинного періоду, знайшла неспростовний доказ істини, що існування людини опереджає послідній період європейського обледеніння на цілих 250000 років. Окрім цього геологами були відкопані разом із людськими останками кремнієві знаряддя які свідчать, що в той далекий час людина охотилася і уміла розводити багаття.

– Скажу, що подальший крок в дослідженні походження людської раси поки що не зроблений. Наука зайшла в тупик і чекає подальших доказів. Нажаль в антропології і психології немає власних поглядів. І ні геологи, ні археологи не в змозі по цим уламкам установити повний скелет потрійної людини – фізичної, інтелектуальної та духовної, – відповів Сергій. – Та хіба відкриття печерних останків докаже, що в той самий час не могло бути високоцивілізованих людських рас – додав він.

– Проте в древніх рукописах та легендах філософами старини вже розповідалося про людей на Землі, як про расу, яка могла уже розмірковувати і говорити, чий зір і знання були безмежними і вони зразу узнавали все. А їх хоробрість навіть загрожувала повстанням проти Великого Головного Духу. І він їх наказав, заключивши в людське тіло. Що ти про це мені скажеш? – запитала Василина.

– Я легендам вірю. Без диму вогню не буває, – відповів Сергій.

– А може і так статися, що коли нинішня цивілізація Землі зникне і потім якісь археологи грядущої раси в далекому майбутньому, відкопавши такі ж самі домашні артефакти індійських племен, знову зроблять свій такий же висновок, що людство у двадцятому віці тільки почало виходити із кам’яного віку? – Запитала Василина дивлячись у його замріяні очі.

– Все може статися, дивлячись яким розумом володіє дослідник і якщо дослідне устаткування теж здібне осягнути поставлене перед ним завдання, – відповів Сергій. – Але, не дивлячись на поверхневі гіпотези сучасних геологів, наука стала отримувати докази, підтверджуючі ствердження древніх філософів, щодо розвитку людських рас, – доповнив свою думку Сергій.

– Ти правий, – підтвердила Василина. – Вони навіть поділили безкінечні періоди існування людських рас на цикли, в спливанні яких людство поступово підіймалось до кульмінаційного розвитку – височайшої цивілізації. А потім поступово опускалося до дикунства.

– Про глибокі та достовірні наукові пізнання та діяння раніш існуючих людських рас свідчать легенди старинної древності та дивовижні пам’ятники древньої старини, які зруйновані безжальною рукою часу, – сказав Сергій.

– Знаєш, Сергію, я думаю, що, розуміючи залежність людини від природи – вплив планети на долю людини єгипетські жриці для кращого вивчення Всесвіту, прив’язували цикли людських рас до природних циклів Землі. Один еволюційний цикл Землі дорівнював 432000 років. В кінці кожного циклу на нашій планеті відбувається велика фізична революція – полярний і екваторіальний клімат поступово обмінюються місцями. Полярний клімат переміщається в направленні до екватора, а тропічна зона зі своїм розкішним рослинним, пташиним та тваринним світом замінюється суворими пустелями льодяного полярного полюса. Ця така зміна клімату, як правило, завжди супроводжується катаклізмами – землетрусами та потопами.

– Виходить, що сучасні вчені не в змозі зрозуміти ті факти, що були під силу для розуму древніх, – радо сказав Сергій задоволений таким знанням Сніжани.

– Взяти хімію древнього періоду – четвертої людської раси, вона досягла таких вершин, що наші вчені ще навіть не приблизились до них. Ось тобі приклад, секрет тягучого скла, яке будучи підвішене за один кінець на протязі 20 годин під власною вагою витягувалося в тоненьку нитку, – сказала Василина. – Або скляну чашку принесену вигнанцем в Рим, яку він жбурнув на мармурну підлогу. Вона не розсипалась, а тільки при падінні отримала невеличку вм’ятину, яку тут же легко виправили молотком. Такі скляні чаші в Самарканді в деяких тібетських монастирях існують і сьогодні. Більше того

живуть люди, які уміють їх робити, – додала вона.

– Ти, Василино про такі легендарні речі розповідаєш, що в це наші вчені не повірять, – сказав Сергій.

– Наші вчені сприймають наукове Сонце предків темним у порівнянні з їхнім, але вони забувають, що і їхні нащадки будуть їх наукове Сонце сприймати ще темнішим тому що еволюція розвитку людських рас іде на спадок. За приклад можна взяти Четверту Расу з її неперевершеною технологією скляних виробів. Ця раса зародилася і розвивалась до свого занепаду на Атлантичному континенті. В міфі про Прометея розповідається про часткове Четвертої Раси людей, яку Зевс повністю знищив, – сказала Василина.

– Ти, моя здогадлива, хочеш натякнути на затоплену Атлантиду – логічно! – здивовано сказав Сергій.

– Розвиток П’ятої Раси нічого нового в науці не відкрив. Судячи по кульмінаційному розвитку Четвертої Раси можна зробити філософський висновок, що еволюція людини іде по замкнутому колу. Наша ж людська раса спускається вниз кола. І як тільки опуститься до кінцевої нижньої точки кола теж зникне від Армагедона, – сказала Василина.

– Браво, моя люба! – задоволено скрикнув Сергій і поцілував. – А тепер скажи де і коли ти встигла накопичити стільки наукової та філософської інформації і чому я раніше від тебе такого не чув? – з величезним задоволенням запитав Сергій.

– Накопичила, як ти кажеш, тоді коли навчалася у київському Міжнародному науково-технічному університеті на історичному факультеті та тоді коли вже працювала на заводі. Після роботи шастала по бібліотекам міста та не вилазила із центральної міської бібліотеки. А не чув… Ти ж, любий, знаєш: сім’я, робота, заочна докторантура. Одним словом до цього часу була ще не визрілою до такої розмови, – відповіла Василина і, обнявши Сергія стала цілувати і пестити, пестити і цілувати.

м.Дніпропетровськ 05 11 – 08.11.2014
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 6, том 2)
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 8, том 2)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
На грані живого і мертвого (Том II)
11.03.2015
На грані живого і мертвого - СПІЛКУВАННЯ З ДУШЕЮ ЛЮДИНИ (глава 1, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 5, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 7, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 9, том 2)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 36  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +44
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
18.09.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
26.11.2011 © Микола Щасливий
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди