Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.03.2015 13:29Роман
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава 14, том 2

ФІЛОСОФСЬКИЙ ПОШУКУ ДУШІ

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 11.03.2015 / 28364

На другий день після проведення Ювілейного новосілля, вийшовши на роботу всі ще були під враженням почутого і побаченого.

В Миколи Антоновича та Олександра Андрійовича ще в голові стояла не аби яка мелодія Валерія Міладзе і вони, поговоривши про його талант стали продовжувати написання математичної моделі зв’язку з душею.

Сніжана Вікторівна та Василина Григорівна, очікуючи математичну модель зв’язку і спілкування з душею теж поділилися своїм враженням від почутого і побаченого на ювілейному новосіллі і почали займатися своїми справами. Василина Григорівна вивчала програмування математичних моделей, а Сніжана Вікторівна писала вірші. В таких темпах проходив і закінчився їх робочий день.

– Сніжана Вікторівна, прочитай нам два вірші та підемо додому – попросив Микола Антонович.

– Якщо так, тоді слухайте,– сказала Сніжана Вікторівна і стала по пам’яті читати такі вірші:

ДОЛЯ ПОЕТА

Пам`ять про долю поета

Різьблена з мармуру слова

Ходить шляхами сонетів —

Стверджує блискавку мови

Громом словесної тиші…

…Знаю — я буду, — хоч трохи

Скручений смерчем престижу

На п`єдесталі епохи!


НАРОДЖЕННЯ ВІРША

Мене поезія збудила

Десь, мабуть, перед ранком.

Благала: дай, поете, крила

І для душі — світанок.

Щоб я лебідкою летіла

У світ назустріч людям, 

Щоб приземлитись я зуміла

І серцем билась в грудях!..


– Це ти, Сніжана, мабуть ці вірші присвятила поетам? Правильно! Хороші, – сказав Микола Антонович.

Колеги похвально оцінили вірші і пішли додому.

Василина Григорівна, чуло ввібравши інформацію ювілейного новосі-лля прийшла після роботи додому і, впоравшись на кухні, накрила стіл.

Доця Сніжанка вже спала. Няня пішла додому і вони вдвох із Сергієм Никифоровичем посідали вечеряти. Чомусь не їлося. Василина Григорівна ніби вдруге в своїй уяві передивлялася побачене кіно із планети «SS-344». Василина Григорівна задумалася: «Адже справді був такий час, коли була розвинута цивілізація у якої була задіяна резервна частина мозку і вони були спроможні спілкуватися з душами померлих». А потім згадала своє перше знайомство із Сергієм Никифоровичем і стала пильно і задумливо, усміхаючись дивитися в його очі пригадуючи перший його поцілунок.

– Чого пильнуєш? – запитав з нетерпінням Сергій Никифорович.

– Я думаю про любов загиблої людини, що показували по Інтернету на новосіллі і про нас з тобою, – замріяно сказала Василина Григорівна. – Хотілося б і мені, щоб ми теж так кохалися після того, як хтось із нас помре. А тобі, любий? – запитала вона.

– Хотілося б, але давай ми краще живими будемо так кохатися, – ска-зав Сергій Никифорович. – Скажи, краще яка філософська думка нині полонила твою голову? – запитав він.

– Я думаю про Вищий Розум, який сотворив Вселену та про цивілізації – так звані древніми філософами Раси, які Вселену населяли ще з давніх давлень – більйони більйонів років тому. Скільки ж це разів розвивалися і угасали цивілізації? Таке число в сучасній арифметиці відсутнє. Я б назвала це число – безкінечність, як простір – без начала і без кінця, як той обод колеса, – відповіла Василина Григорівна.

– Розкажи, Василина, мені про Раси, – попросив Сергій Никифорович.

– Тоді слухай, любий. Наша Вселена всіма своїми відділами представляє живу арифметику в своєму поступовому розвитку і реалізовану геометрію в своєму спокої. Вселена розвивається і еволюціонує Великими Кругами. Один Великий Круг розвитка для нашої планети існує із Семи Рас розвитка людства. Теперішній стан і період проходження Землі по цьому Великому Кругу називається Четвертий Великий Круг. В цьому Великому Четвертому Крузі близиться до свого завершення п’ятий малий круг Землі. Кожному малому кругу Землі належать відповідні круги розвитка людства, або так званої Раси. Зараз домінує п’ята Раса. Ми з тобою, коханий, вже люди Четвертого Круга П’ятої Раси. Тобто по своєму розвитку ми вже осягаємо другу половину П’ятої Раси нашого людського Четвертого круга – пояснила Василина Григорівна. – Може досить? Ти виморився. Давай я краще тебе укладу в ліжко спати, а сама ще трішки попрацюю над новим філософським нарисом, який цілий день не дає мені спокою, – додала Василина Григорівна і, підійшовши до Сергія Никифоровича поцілувала. – А завтра вранці прочитаєш. Згоден з моєю пропозицією? – Згоден. Завтра ж вихідний – відпочину, – сказав Сергій Никифорович і пішов у ліжко.

Василина Григорівна вкрила його і смачно поцілувала. Подивившись на сплячу доньку Сніжаночку сіла за ноутбук і стала писати філософський нарис. Їй писалося так легко. Думка в’язалася до думки, викладала суть задуманого. Десь, мабуть, о другій годині ночі Василина Григорівна закінчила писати нарис на тему «Світовий розум і пошук душі» він був такого змісту:«У вченні Платона сказано: все те видиме створено завдяки еволюції невидимого – Вищим Розумом». А це значить, що по законах природи з мікросвіту тобто з часточок атомів спочатку створювалися різні атоми різної величини, а потім з різних атомів – різні молекули різної величини, а з різних молекул – різні матерії, а з різних матерій створювалися тіла та фізичні об’єкти. А так як в ефірі були і атоми розума, то так же логічно спочатку були створені атоми розума, а з них – молекули розума, а з молекул розума була вже створена матерія розума, а з матерії розума – сам Вищий Розум. Потім створенням матерії різної величини і по формі та розміщенням у її геометричній моделі у відповідних оболонках займався Вищий Розум. Вищий Розум творив це все по законам природи теж ним створених. Закони виникали як слідство на основі розумного і збалансованого співвідношення певних геометричних форм – структури, склада та розміра створеної ним матерії. По такому принципу був збудований весь Всесвіт. Таким еволюційним шляхом була створена Вселена. А так як все в Світі удосконалюється – еволюціонує, то кінця Вселеної не буде. Отак через більйони більйонів років і появилися слова «без начала і без кінця». Що стосується душі як живої так і мертвої людини то вона теж створена з урахуванням всіх сучасних законів природи. Душа, володіючи електронно-магнітною оболонкою може бути як притягнена іншим матеріальним тілом так і відторгнута. Її атомна структурна решітка обволікається атомами духа і вона розміщена в духовному електронно-магнітному полі і є невидимим духовно-матеріальним тілом. Це тіло, як і всяке матеріальне тіло, існує по законам природи виведених Вищим Розумом. Душа як і розум є самостійне структурне тіло. Вона як окрема структура знаходиться то в електронно-магнітній оболонці розуму, то в електронно-магнітній оболонці духу і може коли їй забажається, або вразі потреби вийти із їхніх оболонок і побувати в різних координатах Вселеної. Розум і дух, які є невидимі, але матеріальні і як кожна матерія володіють енергією або статичною, або динамічною і самостійно переміщаються і можуть транспортувати душу вразі її потреби, або вразі її бажання. От вона і літає, збираючи інформацію то сама, то з розумом, то з духом, бо такою її сотворив Вищий Розум – який з часом церковними діячами був названий Богом. Коли людині сниться сон, який потім здійснюється то це значить, що коли людина спить душа, як розумне астральне тіло, випурхнувши із матеріального тіла – мозку злітала на місце події і повернулася назад. А коли вона прилітає на своє місце ще сплячої людини то тільки тоді людині починає снитися те, що побачила душа.

Що стосується пам`яті душі, як живої так і мертвої людини: духовно-матеріальна пам`ять душі, знаходиться, як окреме духовно-матеріальне тіло в духовно-матеріальному тілі розума. Душа, як електронно-магнітне тіло тримає всю накопичену інформацію. Розум дублює цю інформацію душі і відправляє в мозок людини де вона зберігається в електронно-магнітному вигляді в нейронних чарунках його пам’яті. Тобто пам`ять душі відносно пам`яті мозка людини є первинна і являється самостійним індивідом. Вона дає своє прізвище та ім’я людині. Тому душа і знає адресу, ім’я та прізвище людини.

Коли ж людина помирає то розум, маючи в своїй структурній решітці дух та душу в цей час відторгаються від матерії мозка і транспортуються енергією розума в ефір. В ефірі дух та душа виходять із структури розума і переходять на енергобіоз. Душа направляється в області Луни для очищення від негативів накоплених людиною за все життя. Потім очищена душа притягується духом, а їх притягує розум і, повернувшись на Землю вони втілюються у фізичне тіло людини до її народження. Всі свої доктрини Платон базував, посилаючись на закони Вищого Розума. Він казав: «Дух та розумна душа людини будучи сотворені Вищим Розумом володіють єством споріднення з божеством і здібні лицезріти вічні реалії. Душа не може увійти в плоть людини, якщо вона не бачила істини, яка дійсно існує. В душі завжди присутній божественний імпульс еволюції. Він постійно заставляє душу прагнути до вищих форм існування, доказуючи, що життя має своїм початком духовну могутність. Бо над усе є тільки одна духовна могутність створена Вищим Розумом».

Таким чином, доки людина живе доти розум черпає енергію з фізичної матерії – мозку і перетворює її в інший стан – в думку. А коли людина помира, то розум переходить на енергію ефірного поля – на енергобіоз. Можна припустити, якщо розум живої людини ідентично володіє всім тим чим володіє Вищий Розум, та враховуючи те, що у Вищому Розумі втілена Вища Душа, то виходить, що і в розум людини втілена її душа, а там де знаходиться розум людини там знаходиться і її душа – в головному мозку людини. Отже, знаючи адресат душі померлої людини, який знаходиться в її пам`яті і, знаючи, що душа, має електронно-магнітне поле, яке випромінює хвилі певної індивідуальної частоти коливання треба зробити запит по назві душі – тобто прізвище, ім’я та по-батькові померлої людини. Адже пам`ять душі містить в собі всю інформацію померлої людини. Такий запит повинен бути ультразвуковим. І, почувши відгук та запеленгувавши цей відгук вийти на зв`язок з душею». Такою думкою Василина Григорівна закінчила філософський нарис. Василина Григорівна віддрукувала на принтері чотири екземпляра нарису. Один поклала на тумбочку коло солодко сплячого Сергія Никифоровича, а два приготувала, щоб в понеділок в лабораторії показати Олександру Андрійовичу та Миколі Антоновичу, а четвертий, щоб до початку роботи занести в заводську друкарню «Фрезер» і лягла спати.

20.11–22.11.2014

м.Дніпропетровськ 26.11. – 27.11.2014
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (Глава 15, том 2) / Роман | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (Глава 13, том 2) / Роман | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
21.05.2018 © Світлана Нестерівська / Мініатюра
Щастя?!
20.05.2018 © Анатолій Валевський / Гумореска
Небувальщини
20.05.2018 © Анатолій Валевський / Роман
Нічний гість (Глава 16)
19.05.2018 © Анатолій Валевський / Роман
Нічний гість (Глава 15)
19.05.2018 © Анатолій Валевський / Роман
Нічний гість (Глава 14)
На грані живого і мертвого (Том II)
11.03.2015
На грані живого і мертвого - СПІЛКУВАННЯ З ДУШЕЮ ЛЮДИНИ (глава 1, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (Глава 12, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 14, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 16, том 2)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 51  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +17
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +29
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +25
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
30.03.2012 © Микола Щасливий
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.03.2012 © Піщук Катерина
20.01.2011 © Михайло Трайста
24.04.2013 © Тетяна Ільніцька
02.11.2012 © Саша
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди