Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.03.2015 13:35Роман
Фантастика  Для дорослих  Про любов  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава 15, том 2

НАЛАШТУВАННЯ УСТАТКУВАННЯ

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 11.03.2015 / 28365

Микола та Олександр, прийшовши в лабораторію і перевіривши свої кремнієві шоломофони стали приєднувати до свого діючого комп’ютерного устаткування пошуковий ультразвуковий прилад із декількома різно-частотними спектрами коливання ультразвукової хвилі та ще прилад магнітно-резонансної томографії по скануванню з душі інформації з її виводом на табло комп’ютера.

Василина під постійним наглядом та контролем Сніжани програмувала по математичній моделі пошук душі живої лю- дини та спілкування з нею.

Така підготовча робота до спілкування з душею живої людини виключила дослідників із реалій навколишнього буття. Вони завдяки своєму розуму, не помічаючи часу зосереджено творили на своєму діючому комп’ютерному устаткуванні невидимі процеси, які приведуть їх думку до реальної істини І тільки під кінець робочого дня вони впоралися з поставленою перед собою задачею. Василина зі Сніжано написали комп’ютерну програму, а Микола та Олександр підготували комп’ютерне устаткування до завтрашнього спілкування з душею Миколи.

– Ну, що наші помічниці, – звернувся до дівчат Микола – Я бачу ви теж задоволені своєю працею.

– Як ніколи! – відповіли майже разом Василина та Сніжана.

– Не мішало б, Сніжано, наше задоволення подвоїти. Як ти зможеш? – запитав Микола.

– А щоб ти хотів? – посміхнувшись запитала Сніжана.

– А ти, що не знаєш. Давай читай! – наполегливо попросив Микола.

– Ну, якщо дуже хочеш. Послухай я вчора ввечері написала.

Сніжана дістала записничку і стала читати. Це був такий твір:

СОТВОРІННЯ БОЖЕ

По Біблії: Землю і Небо – то створено Богом...

В день перший на світі вони, мов з’єдналися в ціле

І більш, крім води, не було в них нічого й нікого, 

Й лиш поруч з орбітою блимало чорне та біле.

І він відокремив його — День і Ніч ухваливши.

Й велів слідкувати — Ярило і Місяць створивши, 

Щоб вчені цей епос підтримали лиш парадоксом, 

Шумеркосмогонії взявши ази за основу.

Крізь міф про небесну війну їм побачилось оком:

Зітнулись планети — й Земля утворилася знову.

І стала в день перший вона до зірок діставати —

На новій орбіті космічних шляхів набувати!

2

По Біблії: другого дня – астероїди в моді –

Або звід небесний, яким розділялися води

Між небом і твердю земною по Боговій згоді, 

Щоб вчені колись не дійшли в нісенітниці згоди.

І стала в день другий вода в океани зливатись, 

А в небі волога у води дощеві збиратись

Поміж астероїдів — мітки межі небезпеки —

Кружляла Земля, мов у кованім Богом браслеті, 

Узявши у Сонця й зірок променевої спеки, 

Дощам і туманам віддавшись в шаленому леті…

Так в битві Земля на фундамент Галактики стала

І титул планети нової з орбіти дістала!

3

По Біблії: третього дня Бог Землі дав рослинність, 

Як базу кормів, побратимам хребетної долі, 

У флору уклавши часу хлорофілову плинність, 

Щоб кожного вік рахувати в космічному полі, 

Щоб холод туману в траві обертався сльозою, 

Щоб, звабивши око, трава умивалась росою, 

Щоб біологічний годинник живому надати, 

Зв’язавши взаємною дією Місяця й Сонця…

Світ вчених погодився й ствердив докембрійську дату, 

Заглянувши квапно в прийдешньої ери віконце, —

Про створення інформаційного циклу пізнання

І схвалення біологічного ритму дізнання!

4

По Біблії: в день аж четвертий Бог водами ятрив

Й про геологічні епохи почав турбуватись…

Спочатку Бог вклав палеозою мелодію в зябри, 

Тоді став для риб та амфібій мовчання кувати…

Пов’язані з обертом осі земної хребетні

Для згоди із вченням несли наукову конкретність.

Земля брунькувалась, щоб вчені розквітли ідейно, 

Єднаючи в ціле живе й неживе, як єдине, 

Щоб тиснуть уми в лабіринтах пізнання щоденно, 

Шукаючи відповідь, котра із космосу лине!..

Як приклад — навіщо є зяберні дуги у риби?!

Питання це досі для вчених — підводна лиш глиба.

5

По Біблії: п’ятого дня Бог створив динозаврів

І різних тварин та повзучих, плавучих, крилатих…

Він вибрав і склав мезозойну мелодію зябрів, 

Мелодію блискавки й грім солов’я між пернатих

Для звуку він дав частоту коливання у герцах

І вчений сприйняв, як дарунок від щирого серця!

Від фауни — Богом, що створена в формі рептилій, 

Сліди артефактів ведуть в невідомість космічну.

Вони відтворили життя в мезозойному стилі

І нам показали епохи снагу динамічну…

В дослідженнях вчених прихована дійсність розкрилась

І виросли з неї у них інформації крила!

6

По Біблії: шостого дня Бог створив ще й людину, 

На себе подібну по образу й суті — замислив.

Цей Бог – з анунаків*, прибувших в зимову годину, 

Як їхня планета Нібіру над нами зависла.

Вони клонували людину для праці земної, 

Щоб потім створити потоп і ковчега лиш Ною.

Й пішли відкриття вже за фахом космічної ери

У мікросвітах, де початок — матерії атом, 

Де час відбирає гормони життя з атмосфери —

Існує від Вищого Розуму істин багато…

Одна з них бентежить уми наукового світу —

Чи про довголіття від вчених отримаєм звіту?!»


– Це гарна поезія – наукова. А про кохання та любов є? запитав Микола.

– Є. Я присвятила вам з Андріаною після її трагічної загибелі, – сказала і стала читати по пам`яті такий вірш:

ПРОЩАВАННЯ

Прожите в коханні з тобою – мене ощасливило, 

Бо кращої долі немає – навік полюбитися!

Було в нас кохання – весна з найтеплішою зливою, 

Та в інший ти простір пішла, щоб любов’ю наснитися!

В матерію іншу душа навіки поселилася

І з неї мене, мов на ниві кохання, пасе.

За мене ти, люба, в стражданні лиш Богу молилася –

Бажала щораз лиш здоров’я мені над усе!

…На грудях коханих за звичаєм руки схрестилися –

В дорогу космічну тебе наряджали ми вбранням, 

Тобою востаннє всі рідні і я причастилися…

…Тепер звідтіля усміхайся, мов Зоренька Рання!


– Ти, Сніжано, мене до сліз розчулила, – сказав Микола і витер сльозу.

– Вибач не хотіла. Послухай ось такий, – запропонувала і стала читати із блокнота давно написаний такий вірш:

ПЕЙЗАЖ КОХАННЯ

Звершилось жадане: в їх зустрічі сяйне світання, –

І ніч, мов завмерла у передчуттях найсвітліших, 

І гучно говорить щось тиша про їхнє кохання, 

І зорі, щось степу віщують, мов подруги ліпші…

Уже закохалася в нього вона до безтями –

Петлею любові – душили закохані руки!

Його зворушила так ласка – горів почуттями –

І був він готовий на смерть від солодкої муки!

В обіймах, близь скирти, їх Місяць вже рогом малює, 

Та ще малював, як лежали на сіна копиці –

Його цей пейзаж польовий теж хвилює, –

Він їх малював і тоді, як ішли до криниці!...

Світало – їм жайвір у пісні озвучив лібрето:

На них ще чекають і сіно, і вила, і гарби…

…І будь я, принаймні, – художником, а не поетом, –

Ретельно я б їх малював, не шкодуючи фарби!


– Щось ти ще сумний. Ану послухай оцей:

– Бачу ти пожвавішав, але ще не такий як був, – сказала і стала читати ще такий:


«ХВИЛЯ ЛЮБОВІ

О, кольору хвилі морської задумливі очі!

Я в них, як у море, на дно недосяжне пірнаю

І бачу в них фауну й флору любові охоче

І душу твою, – як русалка, з очей виринає!

Ми плаваєм вечором в морі – воно ще штормує:

То нас підіймає на хвилі до самого неба, 

То хвиля нас тягне донизу – не видно і гори, –

Ми прагнем на берег, а хвиля нас наче гальмує!

Аж страшно! Все ж плаваєм – це є любові потреба…

Навколо блакить осяйна, неозора й прозора!...

Любові палкі почуття – найрідніші і милі, –

Вона в нас і глибша ніж море, і вища ніж гори!

Любові прибій – це в душевних емоціях хвилі, 

Любов у житті безкінечна, як світ неозорий.


– Ще, чи досить? – запитала Сніжана.

– Давай ще один на душевну закуску, – попросив Микола

– Тоді оцей:

ШЕПІТ КАШТАНІВ

Кохання цукерка – цілунок, 

Що в наших устах, мов розтанув!

На вулиці сяйно і лунко, 

Мов чути і шепіт каштанів:

Про те, що найкраща ти місіс, 

Що їм це не байдуже зримо!

Зіркам посміхається місяць…

Наш настрій колишеться в риму –

Така вже природа любові!

Почуттями в руках ми злилися, 

Мов ціле єдине з тобою, 

Як в шлюбі! Наш свідок – це листя!

Кохання цукерка – цілунок, 

Що в наших устах, мов розтанув!…

…До ранку на вулиці лунко

Про нас шепотіли каштани!

– Дякую, чародійниця, – сказав він і поцілував їй ручку.

– Ти, Миколо, скажи. Хто із вас завтра вночі буде в ролі дослідного кролика? – запитала Василина.

– Хто ж – як не я? – відповів Микола.

– Олександре, візьми мене в асистенти, – попросила Василина.

– Я б взяв. Так Сніжана буде ревнувати, – сказав Олександр і запитливо глянув на Сніжану. – Візьми в неї дозвіл, – жартома усміхнувшись додав Олександр.

– Я тебе візьму, бабський спокусник, – сказала Сніжана, усміхаючись і дивлячись на Василину. – Я дозволяю, – сказа-ла вона, перевівши свій ревнивий погляд на Олександра

– Тоді приходьте вдвох, – запропонував посміхаючись Олександр.

– Досить вам вирішувати це питання. Пішли краще додому зупинив їх Микола.

Вони всі четверо розсміялися і, закривши лабораторію пішли додому.

м.Дніпропетровськ 29.11.2014
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 14, том 2)
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 16, том 2)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
На грані живого і мертвого (Том II)
11.03.2015
На грані живого і мертвого - СПІЛКУВАННЯ З ДУШЕЮ ЛЮДИНИ (глава 1, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 13, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 15, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 17, том 2)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 43  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
10.07.2013 © іміз
20.01.2011 © Михайло Трайста
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди