11.03.2015 13:35
Без обмежень
64 views
Rating 0 | 0 users
 © Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава 15, том 2

АЛГОРИТМ ПОШУКУ ДУШІ

Олександр Андрійович та Микола Антонович дійшли висновку, що складання алгоритма спілкування з душею треба призупинити та створити спочатку алгоритм пошука душі і зв’язку з нею, а потім створити алгоритм спілкування з душею і, об’єднавши їх написати єдиний повний алгоритм: «Спілкування з душею людини» та приступити до нового складання єдиної математичної моделі. Вони стали думати над новим варіантом складання словесного алгоритма пошука душі і спілкуванню з нею. Сніжана Вікторівна готувала для державного Інтернета погоду на наступний тиждень і, передавши у відділ заводського Інтернета, стала писати вірш навіяний Василиною Григорівною, а Василина Григорівна вивчала мову програмування.

Микола Антонович вже знав, що склад і структура нуклеїнових кислот були відомі ще в 1953 році. Самим головним було те, що американськими вченими Уотсоном і Кріком по аналогу шарикової моделі для створення репараційної і реплікаційої молекули був розроблений алгоритм репараційної і реплікаційої моделі, яка об’ясняла механізм генетичної записі і спосіб передачі інформації в генетичній записі нащадкам. Микола Антонович подумав: «Якщо так звана реплікаційна модель, яка об’яснила механізм генетичної записі і спосіб передачі інформації в генетичній записі нащадкам, то для пошуку координати місця знаходження душі можна теж використати шарикову модель розума так як душа постійно мешкає в атомному тілі розума. «Якщо так звана реплікація, якою володіють тільки нуклеїнові кислоти, має здібність відбудовувати та відтворювати нові структури – тіла молекул, то тільки атоми нуклеїнових кислот притаманні Вищому Розуму, який сотворив Вселену І ця властивість притаманна всьому живому на Землі. І тільки Вищий Розум може творити чудеса реплікації. А це значить що атоми розума людини в її мозку складаються з атомів нуклеїнових кислот. А раз так, то розміри атомів нуклеїнових молекул, відстань між атомами та кути між ними в молекулі на цей час вже відомі, то треба тільки завести їх в пам`ять електронно комп’ютерного устаткування. Розум знає прізвище померлої людини і місце знаходження душі, бо він відчуває і сприймає електронно-магнітну частоту коливання своєї душі. І тоді треба в пам’яті розума творити реплікаційну модель розума і настроївшись на його електронно-магнітну частоту коливання робити через Машину Часу запит і встановити місце знаходження душі. А тоді, знаючи координату душі розробити математичну модель пошуку душі і математичну модель спілкування з душею і потім розробити єдину математичну модель спілкування і вийти на зв’язок з душею. Але для цього треба задіяти нами виготовлений спеціальний електро-магнітний прилад. Цей прилад у клітинах мозка буде створювати штучну модель штучних атомів розума тотожних атомам розума. Структура цих штучних атомів поруч з атомами розума буде використана як антена і буде сприймати від атомів розума ним дубльовану інформацію душі, щоб з нею далі почати спілкуватися. А щоб почати спілкуватися, то треба задіяти з приладом по створенню штучних атомів розума ще два прилади. Це: електронно-магнітний пошуковий ультразвуковий прилад із декількома різно-частотними спектрами коливання ультразвукової хвилі та ще прилад магнітно-резонансної томографії по скануванню душі з виводом інформації на монітор. Ці два прилади будуть зчитувати інформацію з атомів розума через антену із штучних атомів розума. Таким чином, написавши такий алгоритм пошука душі, а потім по ньому, створити математичну модель і, приєднавши до неї математичну модель зв’язку з душею вже можна буде продовжити розробку єдиної математичної моделі «Спілкування з душею». Так вирішив Микола Антонович і зателефонував Олександру Андрійовичу. Олександр Андрійович був дома. – Привіт, друже. Що робиш? Кажеш нічого. Тоді я зараз до тебе прийду, – повідомив його Микола Антонович. Олександр Андрійович повів його в робочу кімнату. Сніжани Вікторівни дома не було. Вона у суботу возить у місто свого синочка Олежка на уроки англійської мови. Олександр Андрійович приготував чай і в них зав’язалася наукова розмова. – Олександр Андрійович, до мене прийшла думка, що двигуном еволюції Вселеної є атоми нуклеїнових кислот із яких створений Вищий Розум і Вища душа, яка знаходиться в його структурній оболонці. Вони мають здібність творити цю так звану реплікацію, і створюють любу реплікаційну модель на всі процеси, які відбуваються як у Вселеній так і тілі людини. – Таким чином ти, Микола Антонович, хочеш сказати, якщо розум живої людини буде ідентично володіти всім тим чим володіє Вищий Розум, та враховуючи те, що у Вищому Розумі втілена Вища Душа, то виходить, що і в розумі людини так же знаходиться її душа, тобто – в мозку людини, – підтвердив Олександр Андрійович вірність думки Миколи Антоновича. – Залишається нам тільки дістати інформацію про розміри діаметру атомів нуклеїнової кислоти та розміри градусу кутів між ними в молекулі. Потім написати три математичні моделі: математичну модель створення штучної атомної моделі розума; модель штучних атомів розума; модель спілкування з душею. А потім, об’єднавши їх розробити єдину математичну модель: «Спілкування з душею», – закінчив думку Микола Антонович. З міста приїхали з уроків Англійської мови дружина – Сніжана Вікторівна та синок – Олежик.

Микола Антонович, поздоровався з ними.

– Ти, Микола, мабуть приїхав до нас, щоб я тобі прочитала вірші? – усміхаючись запитала вона – Вгадала?, – додала вона.

– Не вгадала, – відповів Микола Антонович. – А якщо є нові вірші і ти прочитаєш, то я буду радий. Почитай будь ласка, – попросив він.

– Якщо просиш то прочитаю, – погодилась Сніжана Вікторівна. – Зачекай трішки поки я наведу жіночий марафет, – додала вона.

– Добре, – відповів Микола Антонович і став дебатувати з Олександром Андрійовичем про Вишу Душу та Вищий Розум Вселеної.  

– Так, хлопці, послухайте вірші, а потім продовжите свою розмову. – Ми вже закінчили. Читай, – сказав Олександр Андрійович. Сніжана Вікторівна стала читати такі вірші:

ПОВІСТЬ ЛЮБОВІ

Ми у нашому парку з тобою гуляємо

Бо найкраще немає інтиму – ми знаємо!

І для нас із тобою в цім парку бува, 

Що про нашу любов соловейко співа!

Про кохання завзято вже повість ти пишеш, 

Що любов у нас нашою долею дише…

…Ти сказав, що в коханні я в тебе свята

У любові тріумф – це закохані повністю!

Тож мій, любий, описуй ти прозою так, 

Щоб в сюжеті, як квітка, цвіла я в цій повісті!


ЄДИНА МАТЕРІЯ СВІТУ

Одні помирають, а інших

Народжують в чулому світі, 

Земля ж ані менша, ні більша

По масі своїй на орбіті.

Комети хвости відкидають, 

Згорає у космосі зірка, 

Галактики навіть зникають, 

У чорну впадаючи дірку...

Де б взяти мені за основу

Єдину матерію світу, 

Щоб дати поезії слово

На самій душевній орбіті!


– Хороші філософські вірші. Дякую тобі, Сніжана, – сказав Миколи Антоновича і похвально, прокоментувавши вірші пішов додому.

23.11. – 25.11.2014

м.Дніпропетровськ 29.11.2014



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Роман

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «На грані живого і мертвого (Глава 16, том 2) / Роман | Василенко Андрій Антонович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «На грані живого і мертвого (Глава 14, том 2) / Роман | Василенко Андрій Антонович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Василенко Андрій Антонович.


Супер? Чудово? Смішно? Нецікаво чи поганенько на трійку з мінусом?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Василенко Андрій Антонович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 4 | Знайдено: 22
Автор: Василенко Андрій Антонович
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: На грані живого і мертвого (Том II);
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;