Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.03.2015 13:41Роман
Фантастика  Для дорослих  Про любов  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава 16, том 2

ЗВЯЗОК З ДУШЕЮ ЖИВОЇ ЛЮДИНИ

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 11.03.2015 / 28366

Двадцять перша година вечора. В лабораторії двоє сидять за робочим столом комп’ютерного устаткуванням:Микола та Олександр. Вони наділи свої індивідуальні з багато частотним спектром коливання ультразвукової хвилі шоломофони і перевіряють тотожність змісту аморфного кремнію в них та в резервних частинах їхнього мозку. Удосконалившись в своїх діях, вони для спілкування стали в спеціальну програму комп’ютерного устаткування заводити пошукові позивні з багато частотним спектром коливання ультразвукової хвилі та налаштовувати на цю програму прилад магнітно-резонансної томографії по скануванню з Миколиної душі інформації з її виводом на табло комп’ютера.

Вони піднесли диван до комп’ютерного устаткування і Микола, одівши шоломофон заніс в комп’ютерне устаткування координати своєї резервної частини мозку.

Всі прилади та спеціалізоване комп’ютерне устаткування були готові взяти пошуковий старт, але Микола був ще не готовий. Він лежав на дивані з відкритими очима і розмовляв з Олександром

– Чогось не прийшов наш асистент – Василина, – промовив Микола і, знявши шоломофон підвівся з дивана.

Микола випив пляшку мінеральної води і знову ліг на диван.

– Може не в силі відірватися від нового філософського нарису, – сказав Олександр.

Пролунав дзвінок в лабораторію. Олександр відчинив двері. На вході стояли Сніжана з Надією та Василина з Сергієм і Петро з Маргаритою.

– Нам не спиться, – сказала Сніжана.

– Та хіба тут заснеш при такій події, – Сказав Сергій міцно тиснучи руку Олександра.

– Невже б я змогла не прийти на такий експеримент, – промовила Василина.

– А я якби не прийшов, то щоб то була за стаття про науковий дослід, – сказав Петро.

– А якби я, не прийшовши, творила поетичний образ про такий зв`язок, – сказала Маргарита.

– Заходьте вже, бо щось не побачимо та не почуємо, – підігнала їх Надія.

– Заходьте та не поспішайте. Дослідження ще не починалося, – запросив Микола, підіймаючись із дивана.

Вони підійшли до Миколи і потиснули йому руку. Надія сіла на диван поруч із ним.

– Чого, любий, не спиш?

– Не спиться. Лізуть в бентежну голову всякі думки, а сон не бере, – визначив Микола.

– А давайте попробуємо вийти на зв`язок при збудженому розумі, – запропонувала Василина.

– Давай, Олександре, включай, – підтримав її думку Микола.

Одівши шоломофони Олександр включив комп’ютерне устаткування.

На табло комп’ютера стали пробігати різні високочастотні хвилі, які по спеціальній програмі були закодовані на різній звуковій частоті в такий словесний запит: Це душа Миколи Антоновича Опанасенка? Кожен такий словесний рядок посилав позивні в ефір на своїй хвилі ультра звукової частоти.

Всі присутні і Микола в тому числі наче завмерли слідкуючи за нерухомими рядками словесного запиту на табло комп’ютера.

Раптом один рядок зник із табло комп’ютера і на його місці почали появлятися літери, друкуючи новий рядок. Він був такого змісту: «Так пане, Олександре, я є Миколин розум в якому нині мешкає його душа. Я передаю їй наш зв`язок і вона мені розкаже про твоїх друзів, що зараз біля тебе і про своє повне враження від свого штучного спілкування через космічний ефір. Адже моя душа це є – мої очі, мої вуха, мій ніс, мої почуття, мій дотик, мої емоції та виконавець мого бажання».

Прочитавши таку строку Сніжана стрибнула в міцні обій- ми Олександра і стала цілувати. Надія та Микола, обнявшись застигли в поцілунку. Василина підвелася навшпиньки і смачно, цілуючи Сергія повисла у нього на плечах. Маргарита з Петром, поцілувавшись взялися за руки і пішли в танок.

Душа, взявши переданий розумом зв`язок, спостерігала за його друзями і відчувала радість у тілі Миколи та читала його думки. І коли дослідники прийшли до тями душа вже замінила на табло комп’ютера всі рядки, відповідаючи на Миколині думки. Перший рядок був такого змісту: « Ти, Миколо, хочеш знати чи треба тобі переписувати математичну модель по спілкуванню з душею померлої людини. Нічого не треба переробляти. У тебе все вже зроблено. Можеш зразу ж давати запит і виходити на зв`язок» Останній завершальний рядок, був такого змісту : «Миколо вже двадцять дві години вечора, а нам з тобою завтра на роботу. Наше штучне спілкування продовжимо завтра. А поки що на добраніч».

Олександр зафіксував частоту ультразвукової хвилі свого позивного на окремому файлі комп’ютера, щоб завтра без запиту прямо вийти на зв`язок.

– Завтра ж появиться в Інтернеті стаття – задоволено сказав Петро, дивлячись в радісні очі Сніжани.

– Петре, ти скажи ви з Маргаритою вступили в заочну меди-чну аспірантуру? – поцікавилася Сніжана.

– Так. Вже закінчили перший рік навчання, – відповів Петро.

– Тоді молодці, – похвалила Сніжана. – А тепер ходімо.

Всі задоволені таким початком спілкування закрили лабораторію і стрімголов взяли напрямок до своїх домівок.

30.11.2014





ДРУГЕ СПІЛКУВАННЯ З ДУШЕЮ

На другий день всі четверо прийшли раніше. Микола сам вирішив поспілкуватися зі своєю душею. Він сказав про це Олександрові і вийшов на зв`язок.

На табло комп’ютера появилася інформація такого змісту:«Так пане, Миколо, я є твій розум в якому нині мешкає наша з тобою душа. Ти хочеш знати хто я такий і звідки взявся, і чому я є твій розум. Ти колись і ваш філософ Василина вже відповіли на це запитання.

Я цитую ваші думки: « Вищий Розум, як і всяка зрима матерія, має належну йому духовно-матеріальну матерію – тіло. Духовно матеріальне тіло розуму складається із різних структурних решіток начинених різноманітними певними атомами в різній певній кількості, бо атом є – свідома ціле-направлена сила життєвого початку. Ця духовно-матеріальна діюча сила пронизує кожну клітину структури духовно-матеріального тіла. У складі невидимої структурної решітки цього тіла – духовно-матеріального розуму знаходиться самостійні невидимі структурні решітки духу та душі. Духовно-матеріальне тіло розуму, як і кожне матеріальне тіло, має свою оболонку із духовно-матеріальної матерії –Ця духовно-матеріальна оболонка – покрив тіла складається із невидимих різних атомів як по своїй структурній решітці так і кількісному складу і має своє особисте електронно-магнітне поле. Таке електронно-магнітне поле випромінює звуки певного коливання особистої частоти. Таким чином тіло духовно-матеріального Вищого Розуму володіє своїм матеріально-духовним духом та матеріально-духовною душею, які теж випромінюють електронно-магнітні звуки, коливання яких ідентичні коливанню звуків Вищого Розуму. Тобто можна припустити, що чим володіє Вищий Розум всім тим володіє і розум людини: тілом; духом, душею, та електромагнітним полем. Бо за всіма причинами, законами, ідеями і принципами існує тільки Вищий Розум як єдина субстанція від якої всі речі отримали: свій початок і суть; першопричину всього порядку і гармонії; красоту; перевагу; доброчесність, пронизуючу всю Вселену. От за це Вищий Розум і стали називати Богом».

Душа мені вчора передала отриману від вас інформацію. І зараз вона буде тобі передавати все те що я буду думати і вона мене проінформує про своє повне враження від свого штучного спілкування з самою собою через космічний ефір Я переключаю їй наш зв`язок вірніше переказ продовження моєї думки. Виходить, що, душа, розмовляючи з тобою через спеціалізоване комп’ютерне устаткування буде теж розмовляти сама із собою. Адже наша душа це наші з тобою очі, наші вуха, наші почуття та виконавець нашого бажання. Ти тільки не знаєш як це відбувається в нашому з тобою тілі. А не знаєш тому що за тебе на атомно-молекулярному рівні роблю все я – твій розум і в цьому допомагає моя душа і мій дух. Мій дух це моя енергія. А ти відчуваєш його як силу. Тобто те, що роблю я свідомо на атомно-молекулярному рівні як невидиме, але матеріальне атомне тіло, то в твоє тіло з молекулярної матерії воно вже переходить у підсвідомому, але реальному вигляді. Тобто все те, що роблю я і хоча ти і не знаєш які в нашому спільному тілі відбуваються нейтронно-фізичні та нейронно-хімічні процеси у співіснуванні двох різних матерій (моєї – не видимої із атомів та твоєї – фізичної із молекул), але в твоєму, а якщо умовно то в нашому тілі все рівно відбуваються такі процеси. Виконання цих процесів повністю залежить від мене, а якщо умовно то від твого розуму. Зрозумів. Ще будуть запитання?»

Микола тільки подумав і тут зразу же отримав відповідь, адже умовно розум Миколи розмовляв сам із собою. На його думку на табло комп’ютера була така відповідь: «Я – розум, як самостійне астральне тіло мешкаю у твоєму, умовно кажучи, у моєму мозку. Я є, умовно кажучи, твій розум». А от звідки я взявся? Чи мене хтось сотворив, чи я виник еволюційним шляхом. Відповідаю тобі Миколо однозначно тому, що в моїй пам`яті закладена достовірна інформація яка зберігається ще з початку безкінечного часу. Ти правда і сам вже пробував визначити коли ви вийшли із кіно і Сергій запитав, що наукового навіяв фантастичний фільм про спілкування з душею померлої людини. Ти йому відповів:«У мене є ідея, опираючись на Миколину теорію фізики ефіру. розглянути цей науковий пошук через новий науковий напрямок – через дослідження еволюції молекули білка людини у склад якого входить молекула нуклеїнової кислоти, яка відіграє ведучу роль у кодуванні еволюції генів нащадків» Напрямок вибрав ти вірний, але шлях цього путі дуже довгий. І ви з Олександром пішли не через тропу еволюції, а коротшим своїм науковим шляхом і як бачите він успішно закінчився. Сучасні вчені тільки вивчають азбуку наукової мови щодо цього відкриття. Їм не відомо, що Всесвіт почав свою еволюцію з реплікації атомів – змінювалися ядра та кількість електронів атома. Далі Всесвіт еволюціонував у напрямку реплікації молекул – змінювався склад атомів у молекулі. Потім він був у довжелезній стадії еволюції матерії – змінювався склад молекул у матерії. Далі йшла неймовірної довжини часу еволюція реплікації матерії – створювалися фізичні тіла починаючи від рослин тварин і різних плазуючих, плаваючи, літаючих та людини і нині продовжується еволюція в моральному та в духовному планах. Ти вірно мислив коли відповідав Сніжані. Цитую: «А що стосується мого алгоритму визначення то зараз буду створювати із всіх важливих ключову математичну модель по реплікації молекул. Вивчивши мову зчитування інформації з білкових клітин я почну створювати механізм зчитування інформації. Цей механізм дозволить мені вести з клітинами білків та нуклеїнових кислот двосторонній діалог. Особливо це буде важливим аргументом при застосуванні генної інженерії для синтезу еволюційних генних клітин, які б прискорили кодування еволюційного розвитку, як тіла людини так і її душі. А це значить що в резервній частині мозку будуть задіяні еволюційні клітини, енергія яких буде здатна переносити думку у пам`ять душі людини. А так як душа знаходиться в еволюційному тілі вона теж еволюціонує і в неї теж появляться еволюційні атоми, енергія яких буде здатна сприймати думку і посилати назад своє враження у вигляді коливання електронно-магнітних імпульсів, перетворивши їх в ультразвукові хвилі. Ці імпульси будуть сприйматися електронним комп’ютерним устаткуванням і ми будемо, сидячи за цим устаткуванням сприймати інформацію так як уже сприймаємо почуття. Ще є запитання?».

Микола не став задавати, умовно кажучи, сам собі запитання, але подумав про резервну частину мозку щойно йому нагаданою, умовно кажучи, своїм розумом і тут же отримав відповідь. На табло комп’ютера була така інформація:«Що стосується резервної частини мозку людини, то скажу одне, вона ще не задіяна свідомістю. У кошику її, так би мовити, комп’ютерної пам`яті з часом буду я із душею. Твій розум, Миколо, тобто я ще еволюціоную в діючій частині мозку так як життя повторюється. Ще єгипетські жриці для кращого вивчення Всесвіту, розуміючи свою залежність від природи – вплив планети на долю людини, прив’язувли цикли людських рас до природних циклів Землі. Один еволюційний цикл Землі дорівнював 432000 років. В кінці кожного циклу на нашій планеті відбувається велика фізична революція – полярний і екваторіальний клімат поступово між собою обмінюються місцями в координатах простору. Полярний клімат повільно переміщається в направленні до екватора, а екваторіальний клімат зі своєю тропічною зоною, зі своїм розкішним рослинним, пташиним та тваринним світом теж замінюється суворими пустелями полярного льодяного полюса. Цю еволюційну зміну клімату, як правило, супроводжують, катаклізми – землетруси та потопи. Є ще запитання?».

– Чи правда, що душа літає? Я хотів би взнати за своє село. Ще в дитинстві в селі був ставок, який з часом висох. Залишилися тільки вибалки. А мене цікавить чи появилась там вода? Вчора телефонував мій друг дитинства і коли я в нього запитав, то він сказав, що є, – подумав Микола.

На табло комп’ютера появилась відповідь: «Правда. Душа літає в ефірному просторі. І літає тільки тоді коли вона знаходиться в збалансованому електронно-магнітному полі – тоді коли тіло відпочиває у сні. Вона виконує бажання твоєї, умовно кажучи, моєї думки. Вийдеш завтра з нею, вірніше зі мною, на зв`язок».

Так Микола закінчив спілкування зі своє душею, яка весь час говорила те, що думав розум і, віддрукувавши на принтері

те, що думав розум і, віддрукувавши на принтері вчорашні та сьогоденні відповіді віддав Олександрові.

– А нам? – запитала Василина.

– Буде і вам. Он чуєте закінчується друкування другого примірника. Ви, що – недочуваєте? Забирайте. Які ж ви нетерплячі, – усміхаючись сказав Микола.

В лабораторії наступила тиша. Олександр та дівчата читали, а Микола став налаштовувати зв`язок із душею померлої людини. Він мріє прочитати думку своєї кароокої дружини Андріани, щоб вона розповіла як стався цей трагічний випадок. Але хоче прийти після роботи і поспілкуватися з нею один на один.

м.Дніпропетровськ 01.12.2014
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 15, том 2)
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 17, том 2)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
На грані живого і мертвого (Том II)
11.03.2015
На грані живого і мертвого - СПІЛКУВАННЯ З ДУШЕЮ ЛЮДИНИ (глава 1, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 14, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 16, том 2)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 18, том 2)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 42  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
02.01.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди