Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.03.2015 14:29Роман
Фантастика  Для дорослих  Про любов  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого - ШТУЧНАЕВОЛЮЦІЯ ЛЮДИНИ

глава 1, том 3

СИЛА - ЦЕ РОЗУМ

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 11.03.2015 / 28373

Вищий Розум – це автоклав синтезу Вселеної, в якому по проекту начинаються реакції: фізичні, хімічні, електричні, магнетичні, звукові, світлові, духовні та силові, а потім під керівництвом Вищого Розуму та наглядом Вищої Душі відбуваються на яву в потрібному місці.

Не буває: як диму без вогню, так інформації без фактів істини, або артефактів, які створюються Вищим Розумом із матерії. І створюються звичайно ж не без участі енергії – тобто сили, дію якої направляє розум.

Сила є фізична, якою володіє людина, коли щось робить і є сила розуму – духовна сила і там де не справляється фізична сила людини далі спрацьовує сила розуму – духовна. Розум видумав підйомні механізми, давши їм фізичну силу. На планеті Земля існує артефакт – це залишок стіни від невідомої споруди. Ця стіна викладена із різних плит серед яких лежить і сама найбільша із них плита, вагу якої не може підняти ні один сучасний механізм. Ось ще приклади, секрет тягучого скла, яке будучи підвішене за один кінець на протязі 20 годин під власною вагою витягувалося в тоненьку нитку. Або вигнанцем принесену в Рим скляну чашку, яку він жбурнув на мармурну підлогу. Вона не розсипалась, а тільки при падінні отримала невеличку вм’ятину, яку тут же легко виправили молотком. Такі скляні чаші в Самарканді в деяких тібетських монастирях існують і сьогодні. Більше того, живуть люди, які уміють їх робити.

Ці приклади говорять про те, що тоді розум людини був більше еволюційно розвинутий ніж тепер, а це говорить про те, що то була цивілізація яка невідомо коли перестала існувати так же як не існує Лімурія та Атлантида. А те, що й досі живуть такі феномени як в Самарканді та в тібетських монастирях говорить про те, що еволюція тієї цивілізації, достигши своєї максимальної точки пішла на спад.

Є феномени яким Вищий Розум дав частку свого розуму, який має свою фізичну силу впливу на фізичні матерії. Коли розум людини, маючи фізико-хімічну інформацію про стан фізичної матерії і вплинувши на неї змінив цією інформацією цю фізичну матерію, то в даному випадку виходить, що розум застосував цю інформацію як свою фізичну силу. Таким феноменам в даному випадку Вищий розум дав розум, який

має свою силу впливу тільки на видиму фізичну матерію – в основному на техніку.

Є феномени, які володіють духовною силою свого розуму. Таким феноменам Вищий розум дав розум, який має свою силу впливу і на невидимі матерії – духовні матерії – це атоми та молекули, які складають різні частини тіла людини. Таку свою духовну силу розум людини стане використовувати через резервну частину її мозку, коли вона стане задіяна свідомістю еволюційним шляхом. Адже основна функція резервної частини мозку людини – впливати на атоми та молекули, – приводити в дію духовну силу розуму та змінювати нею фізичний стан людини. Такими феноменами були і є сомнамбули – це люди, які знаходяться у стані великого душевного збудження, або творчого натхнення, або будучи у сплячому стані підіймаються в повітрі, або ходять по повітрю.

Що ж таке сомнамбулічний сон? Древні філософи кажуть, що це є результат сильної магічної дії, причина якої є нервовий флюїд підкорений магії. І як виникає така магічна подія ні хто не знає. Але це істинний факт. Тому, що це здібність людини через резервну частину мозку своєю думкою управляти фізичною властивістю свого тіла. Вони кажуть, що людська душа володіє дивовижною таємною силою. І той, хто володіє такою силою зможе досягти любих бажаних висот.

Коли людина існує в стані сомнамбулізму він визиває появлення нових здібностей, таких як ясновидіння, інтуїція. Людина – сомнамбул у фізичному плані відносно її тіла не відчуває біль, рухається в сплячому стані та підіймається у повітрі, а в духовному плані – її пам`ять стає чіткішою, із закритими очима може точно визначити назву предмета та його колір, передбачає заздалегідь різні події.

Стан фізичного тіла людини залежить від впливу нашої сили волі та сили духу тобто від духовної сили розуму Добре керуюча сила волі та сила духу може творити чудеса. Адже у випадках левітації такі чудеса вже існують. В людині залежно від її фізичного стану відбувається переміна її електрично-магнітної полярності на полярність Землі і тоді полярність людини по відношенню до Землі переходить у відштовхувальну дію. На цей час для неї земного тяжіння та електрично-магнітного тяжіння не існує. І людина буде підійматися в повітрі доти аж доки відштовхуюча сила не вичерпається. Вишина левітації буде залежати від здатності людини заряджати своє тіло електричним струмом однакової із Землею полярності, адже матерії однакової полярності відштовхуються.

Враховуючи те, якщо є навіть не повна інформація, то вона виникла не без проявлення фактів, або артефактів.

Старинні повір’я Палестини кажуть що не всі історичні свитки і рукописи були спалені в 389 році Цезарем.

Так може статися, що частина наукової інформації про левітацію згоріла. Можливо ще тоді вже були відомі властивості нервового флюїду за рахунок якого відбувалися такі події з людиною – сомнамбулом.

Герметичні філософи всіх часів, накопичивши досвід на протязі семи десяти тисяч років із своєї праці стверджували, що вже існувала крилата раса, що спочатку тіло людини наполовину було ефірним, а перед падінням людство вільно і легко спілкувалося з невидимою Вселеною. І тільки з часу падіння людина втратила такий дар. Древні легенди навчають нас, що до Адама жило багато людських рас, які жили і погасали, змінюючи одна другу по черзі.

Адже, читаючи Платона він теж був такої думки. Він описав стан в якому знаходилася людина і в якому стані вона буде до і після того коли вона загубила крила, коли вона жила серед богів і сама була богом в повітряному мирі. Можливо Платон мав на увазі людину – сомнамбула. А із самих древніх часів релігійні філософи вчили, що вся Вселена була наповнена божественними та духовними істотами різних рас. Із однієї з цих рас еволюційним шляхом в течії часу розвивалася людина.

В повір’ях та легендах різних племен описуються більш ранні творіння еволюції ніж наша нинішня раса. В них говориться, що ці духовні істоти володіли майже необмеженими знаннями, а їх відвага та хоробрість навіть загрожувала бунтом проти Великого Головного Духу. І він, наказавши їх заключив у видимі фізичні тіла та обмежив тілесними почуттями.

Древні філософи та вчені ділили безкінечні періоди існування людства на цикли еволюції, в течії яких людство поступово доходило до кульмінаційного пункту височайшої цивілізації, а потім поступово опускалося в огидне варварство.

До яких висот людська раса в своєму просуванні декілька разів доходила про це можна туманно догадуватися по тим дивовижним пам`ятникам старини, які ще видні, та по описанням Геродота про інші чудеса, від яких вже не залишилося і сліду. Навіть при його житті гігантські споруди багатьох пірамід і на весь світ прославлених храмів представляли собою тільки масу розвалин, зруйнованих безжальною рукою часу.

Про високі досягнення цивілізації в деяких древніх епохах

ми можемо судити по історичним описуванням епох, коли мистецтво та наука то розвивалися, то затухали. Так в недавніх розкопках Маріет-Бея у підніжжя піраміди були виявлені дерев’яні статуетки, які свідчать про те, що набагато раніше перших династій Єгипту єгиптяни вже мали такі статуетки, в яких краса їх голови, прикрашеної очима із дорогоцінних каменів і мідними віями, була неперевершеною.

Доктор Шліман – ентузіаст-еллініст нещодавно виявив у своїх розкопках Трої чисельні докази тих самих переходів еволюції від варварства до цивілізації і знову від цивілізації до варварства.

Виходячи з цього можна допустити таку гіпотезу, що допотопні цивілізації дальше нас пройшли в деяких науках та в мистецтві, але інформація про їхні досягнення не повністю збереглася. Ця гіпотеза має бути обґрунтована, як і всі інші, аж доти, доки не появиться інша з протилежним і руйнуючим доказом..

Можливо наш еволюційний цикл почався порівняно недавно і можливо не охоплює все людство в один і той же час? Прикладом такого припущення є бродячі індійці Америки, в розвитку яких тільки закінчується кам’яний вік. Таким чином не раз сучасним вченим приходиться нехотя підтверджувати древні посвідчення.

Відкриття сучасної науки не заперечують древнім повір’ям, які приписують неймовірну древність нашій расі. На протязі недавніх послідніх років геологія, яка говорила, що існування появи людини можливо простежити тільки до третинного періоду, знайшла після цього інші докази. Виявилося, що існування людини можна було вже простежити за 250000 років до періоду європейського обледеніння, що стверджують древні філософи. Знову ж таки подальший шаг в цьому напрямку – по дослідженню та виявленню часу виникнення людської раси іще не зроблено. Сучасна наука зайшла в тупик і чекає подальших доказів. На жаль ні геологія, ні археологія до сіх пір не може по окремим артефактам установити повний скелет потрійної людини: фізичної, інтелектуальної да духовної. Знаряддя людини, якими вона користувалася в своєму побуті, стають грубішими по мірі все глибшого проникнення геологами в земні надра. В наслідок їх грубості наука геологія цю грубість сприймає як доказ того: чим ближче наука просувається до істини походження людини, тим більше людина була звіроподібною. Дивовижна логіка! Хіба відкриття печерних останків доказує, що в той же самий час не могло бути високоцивілізованих людських рас? Коли нині існуюче людське населення Землі зникне і потім археологи якоїсь майбутньої раси в далекому прийдешньому відкопають знаряддя одного із індійських племен, то чи будуть вони праві зробивши висновок по цим знаряддям, що людство Землі в дев’ятнадцятому віці тільки почало виходити із кам’яного віку?.

Фізіологія, подібно всьому в цьому світі постійної еволюції теж підвергається циклічному оберту. І тому може так статися, що та еволюція, яка тільки що почала виходити із присмерку нижньої частини дуги кола знаходилася на самій вищій частині дуги кола. Таке поняття сучасної науки складаються тільки по одній причині – відсутність достовірної інформації за всі цикли еволюції з початку існування людини.

І якщо наука має такі дані, що Великий Круг становить 4.320.000. років, то хто може сказати скільки ж таких Великих Кругів – років існує Вселена? Хіба можливо через таку бездну років сказати коли і як появилася людина і з якого часу вона еволюціонує? Ніхто не скаже. От і приходиться науковцям та філософам ламати голови. І якщо наша планета проіснує без природних та політичних катаклізмів ще такий Великий Круг та буде збережена існуюча інформація про еволюцію нашого Четвертого Кругу, тільки тоді в порівнянні можна буде взнати істину і дати відповідь на всі запитання в тому числі і на запитання, що таке левітація і хто така людина-сомнамбул.

Інформація ж древніх священних служителів – резюме всіх наук була великою тайною. Нею володіли тільки посвячені. Посвячені храму вибирали Верховну Раду і її голову. Голова був хранителем таємної інформації. Тільки він міг її викладати в присутності посвячених третьої і вищої ступені. І якщо хто-небудь із посвячених відкривав профану хоч би оду, навіть не значиму із довірених йому істин, його карали на смерть. І карали на смерть того хто отримав таку інформацію з його уст.

Як же тоді у всіх народів віра про загробне життя могла вистояти на протязі безкінечних віків, якщо людям, як цивілізованим, так і дикунам, не давалася наочна інформація?

Чи не являється саме існування такої віри свідоцтвом того, що і древній філософ і дикун були вимушені признавати те, про що їм говорили їх почуття?

З точки зору властивості ефіру – це суть таємної істини більш вищого порядку ніж властивість будь якої відомої матерії. В ефірі відображається вся інформація з незапам’ятних часів про всю, як духовну так і фізичну діяльність у Всесвіті, в тому числі і людини, а душа людини з ефіру зчитує потрібну їй інформацію. От же душа людини зчитала з ефіру інформацію про загробне життя і втілила в почуття людини віру про загробне життя.

І якщо в окремих випадках примарні ілюзії могли виникати від фізичних причин, то в тисячах випадків привидів людина вела бесіду одноразово з декількома співрозмовниками, які і бачили, і чули цей привид колективно і зовсім не могли бути божевільними.

Величезні філософи Греції і Риму дивилися на такі явища, 

як на доказані факти. Вони розрізняли та розпізнавали їх по категоріях: манас, анима і умбра. Манас після смерті людини спускався в підземний світ. Аніма, або чистий дух підіймався на небеса. Умбра скитався коло своєї могили, так як ним володіло матеріальне захоплення.

Фізична наука уже досягла своєї дослідної межі, а догматичне бога-слів’я узріло висохлі джерела своєї наснаги. І якщо це ними не буде помічено, то все рівно настане той час коли населення нашої планети отримає докази того, що тільки древні релігії були в гармонії з природою, а наука охвачувала всю природу, що Індія була колискою людства. Індія була alma mater не тільки цивілізації, мистецтва та наук, а і всіх великих релігій древності, втому числі іудаїзму та християнства.

Хто знає можливості майбутнього Індії? Ніхто! Тільки прийдешні цикли еволюції можуть дати повний доказ того, що якщо вірити в древні легенди, то духи приходили до людини, розкриваючи таємниці Вселеної.

Еволюція циклів фізичного світу згідно древньої доктрини супроводжується еволюцією таких же циклів духовного світу. Історична інформація говорить нам про те, як великі царства та імперії після досягнення кульмінаційного злету свого розвитку знову занепадали. Історія розділила життя людства на Золотий, Срібний, Мідний Та Залізний віки. Теж саме ми спостерігаємо в мистецтві після віку творчої наснаги та підсвідомої творчості наступає вік свідомого критиканства.

Сама історія людства і всі великі особи, подібні гігантам, які височіють в історії людства, такі як Будда та Ісус в духовній області еволюції та Олександр Македонський і Наполеон у фізичній області еволюції – це є тільки відображення людських типів, існуючих десятки тисяч років тому в попередніх епохах.

Як мерехтлива зірка неба, що на невимірній відстані висне над нашими головами, відображується в тихій воді озера, так і образи людей древніх віків відображуються в циклах еволюційного часу, охопленого оком історії.

м.Дніпропетровськ 22.01.2015
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 20, том 2)
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 2, том 3)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
На грані живого і мертвого (Том III)
11.03.2015
На грані живого і мертвого - ШТУЧНАЕВОЛЮЦІЯ ЛЮДИНИ (глава 1, том 3)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 3, том 3)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 57  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
03.12.2011 © Т.Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
10.07.2013 © іміз
26.11.2011 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди