Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.03.2015 17:04Роман
Фантастика  Для дорослих  Про любов  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава 8, том 3

НА СИМПОЗІУМІ

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 11.03.2015 / 28382

Зима. П’ятнадцяте число. За вікном літака свинцеве небо. Було вже близько двадцяти години. Літак став кружляти над аеродромом Нью-Йорка. Над містом наче висів величезний абажур, в якому мерехтіли електричні вогні, мов зорі у небі. Стюардеса оголосила про прибуття. Пілот опустив шасі, і літак пішов на посадку.

Приземлення літака пройшло для пасажирів майже непомітно. Під’їхав трап і люди стали виходити.

– Україна... Василина Чабаненко, Микола Опанасенко, Олександр Світозаренко та Петро Шуліка! На вас чекає машина з прапорцем вашої держави, – оголосив гучномовець.

Василина та хлопці побачили перед собою цілу чергу автомашин під стягами різних держав і вони взяли напрямок на український прапор. Підійшовши до машини Петро відірвав із блокнота папірець і дав його перекладачу. На папірці було написано: «Готель Хілтон Йорк». Перекладач віддала його водію машини і, переговоривши з ним, та віддавши нам сценарій роботи симпозіуму, в якому було чітко розписано розпорядок дня. сказала щоб ми сідали в машину і, що цей же водій приїде завтра о дев’ятій годині ранку в готель і відвезе нас в Колумбійський інституту Нью-Йорку.

Петро засік час. Пробок по дорозі не було, доїхали за шістнадцять хвилин. Водій відчинив двері, подав руку Василині і підійшовши з ними до багажника машини взяв сумку і повів їх у готель. Петро зібрав паспорти і віддав адміністратору та, заплативши, отримав ключі від номерів. Ліфт їх підняв на одинадцятий поверх. Петро відчинив двері Василині, віддавши ключ і, підійшовши до свого номеру, який був напроти номеру Василини відчинив двері, і вони побажали один одному на добраніч.

Вранці хлопці розбудили Василину і, прочитавши в неї сценарій роботи симпозіуму, пішли в ресторан готелю. В ресторані вони поснідали і та ж сама машина відвезла їх в інститут. У вестибюлі на першому поверсі проходила реєстрація делегатів симпозіуму, видавали програми і радіонавушники – для прослуховування перекладу виступів. В загальному гомоні делегатів чулися всілякі мови. Василина, Микола, Олександр та Петро відмітили на програмі доповіді, які їм хотілося б послухати, і пішли до залу, сіли у першому ряді напроти трибуни. Залою володів гамір. Подзвонив мобільний телефон. Дзвонила Надія.

– Привіт, любий! Ми тут із Сніжаною та Маргаритою. Цілую тебе. Ви ще не виступали? – з хвилюванням говорила дружина.

– Ні. Тільки-но закінчилася реєстрація. Як ти там? Тримайся і чекай. Цілую і передаю слухавку Олександрові.

В залі закінчився гамір і настала тиша. Петро налаштував телекамеру і став знімати. Головуючий привітав делегатів і об’явив порядок денний.

– Україна. – повідомив головуючий – запрошується на виступ доктор філософських наук Василина Чабаненко. Приготуватися Миколі Опанасенко.

Василина Вийшла на трибуну і, знаючи на пам`ять свій текст стала говорити.

– Шановні колеги, дозвольте привітати вас із вашим досягненням у науці і побажати натхнення та нових успіхів – звернулася Василина. – Я собі задала питання, над яким кожен із вас теж неодноразово замислювався і прагну знайти вірну відповідь. Воно актуальне і злободенне і звучить так: «Яке еволюційне майбутнє нашої цивілізації, яка знаходиться по своєму розвитку на Четвертому Крузі П’ятої Раси? Це питання не тільки і не стільки природознавче, а являється в більшій мірі філософським.

Були часи коли свідомості і силі духу людини була підвладна вся матерія, одначе різні зловживання та нерівновага між принципом особистості і принципом співпраці з Космосом призвели до порушення природного балансу. Порушення природного балансу визвало катаклізми, які призвели до загибелі морально занепадницьких цивілізацій Лемурії та Атлантиди. Враховуючи минуле і сьогоднішні негативні дії людини та явища в природі, можна сказати, що Доля нашої планети в руках людей цієї планети.

Обмежившись релігійними і міфологічними казками люди не придавали особливого значення точності відповіді на це питання. Але сьогодні воно набуває актуальності. Тепер і релігія і суспільство вимагають від природознавчих наук та науки філософії істинної відповіді. Нині теорія Дарвіна: «Походження видів життя» втрачає підтримку науки. Справа в тому, що суттєвих еволюційних змін по кожному виду життя вченими не виявлено. Мавпа не балакає, як би її не вчили. Собака не ходить на задніх лапах, як би її не тренували. І найтрагічніше те, що буває в розумних родителів дитина народжується такою ж безглуздою, як у посліднього аборигена Австралії. А якщо наука втратила довіру в теорію Дарвіна, то відповіді на це питання поки що немає. Але я думаю, що німецький вчений Е.Фішер ще в 1907році став на вірний шлях до цієї відповіді – шлях синтезу білків у складі яких як правило існують молекули нуклеїнових кислот ДНК та РНК, які хаотично в молекулярному стані теж існують в космічному ефірі.

Відомо, що мозок людини складається із двох частин: діючої та резервної. Так же відомо, що діюча частина мозку виконує функції управління людиною у бутті – дотримання морально-етичних та духовно-політичних правил. У складі діючої частини клітин мозку, як правило, існують три види молекул нуклеїнової кислоти: рядові молекули; молекули реплікації – життєво-творчі; та репараційні молекули – лікуючі.

В основному діюча частина мозку заповнена клітинами із рядових молекул нуклеїнової кислоти. Молекули реплікації існують в діючій частині мозку тільки для того, щоб коли прийде той еволюційний час і почнеться еволюція клітин резервної частини мозку, то молекули реплікації почнуть проникати в резервну частину та еволюційно розмножуватися, поповнюючи резервну частину мозку і задіють її нам уже відомі життєво-творчі функції. Відрізнити такі молекули від інших дуже просто. Вони мають іншу атомну структурну решітку і по цій іншій структурній решітці їх треба знайти дивлячись через електронний мікроскоп для розгляду молекули ДНК, використовуючи спеціалізоване комп’ютерне устаткування у складі якого задіяні: спеціальні устрої, прилади та ультрацентрифуга для хроматографічного роз’єднання молекул ДНК електрофорезом.

Міркуючи із того, що дослідниками Миколою Опанасенко Олександром Світозаренко при дослідженні резервної частини мозку експериментальним шляхом виявлено її інформаційні функції та функції управління фізичним тілом людини можна прогнозувати, що ця частина мозку керує як духовним так і матеріальним станом людини та несе в собі в молекулах реплікації ДНК спадкоємну кодовану інформацію для нащадків.

Космічний ефір є склад різних атомів і молекул нуклеїнових кислот. Згідно нової теорії:«Фізика ефіру» українського вченого Миколи Опанасенко початковий період виникнення зірки мало чим відрізняється від інших теорій і являє собою ефірний автоклав синтезу в якому відбувається синтез. Синтез – це з’єднання шляхом фізико-хімічних реакцій різних атомів, існуючих в час синтезу у складі ефіру при випадкових постійних діях таких різних ефірних причин: гравітаційних, магнетичних, електричних, ультразвукових, температурних, світлових та тиску. Завдяки цим хаотично діючим причинам спочатку із різних часточок атомів і їх різної кількості та величини шляхом синтезу виникали різні атоми. Потім із цих атомів виникали молекули, а потім із цих різних молекул і їх різної кількості теж шляхом синтезу при відповідних діях ефірних причин виникали різні матерії, а з цих різних матерій вже еволюційним шляхом виникали різні суб’єкти, різної форми і різної величини аж до створення людини та самої Вселеної. І після того, як таким несвідомим еволюційним шляхом виник Вищий Розум Вселеної та в його структурі духово-матеріального тіла Душа Вселеної, почався свідомий процес еволюції як духовно-матеріального тіла – душі, так і матеріа-

льного тіла – любої живої істоти в тому числі і людини.

Відомо, що кожна матерія не вічна, а вона пройшовши свій еволюційний шлях зникає, щоб потім знову виникнути тим же несвідомим еволюційним шляхом на протязі Великого периоду (Великий Круг), який становить 4.320.000 років».

Щоб якнайшвидше прискорити процес еволюції людини експериментальним шляхом, а не йти протягом 4.320.000 років тим несвідомим процесом еволюції, саме в цьому напрямку нині працюють наші вчені Микола Опанасенко та Олександр Світозаренко. Вони і доповнять мою філософську думку фактами суттєвої істини. Дякую за увагу, – сказала Василина і пішла на своє місце під бурхливі овації та оплески, які не вщухали і прийшлося головуючому втручатися в їх припинення наступною об’явою.

– Запрошується на виступ доктор математичних та медичних наук Микола Опанасенко, – зробив він об’яву. – Обговорювати виступи Василини Чабаненко та Миколи Опанасенко ми будемо після виступу Олександра Світозаренко, – застеріг головуючий.

Микола вийшов на трибуну і, привітавши учасників почав говорити по пам`яті, а потім став читати, а в деяких місцях говорив по пам`яті.

– Із самих древніх часів релігійні філософи вчили, що вся Вселена була наповнена божественно-духовними істотами різних рас. Із однієї із цих рас з часом розвивалася первобутня людина. З цим висновком можна погодитися. Адже духовна еволюція та тілесна еволюція тісно пов’язані фізичним ефіром в якому перебувають різні невидимі, але матеріальні атоми. Так як невидимі, то вони є божественно-духовними атомами, – говорив він і далі став читати.

– Ще Платон не міг прийняти філософію, позбавлену ду-

ховної цілеспрямованості. Для грецького мудреця фізичні та духовні аспекти як філософії так і еволюції є одне ціле. Тільки справжній філософ зможе дійди до своєї цілі, бо він володіє реальним знанням істини.

Ми, люди Четвертого Кругу, весь час еволюціонуючи, вже досягаємо другу половину П’ятої Раси Четвертого Кругу.

Людина, будучи в дії свого життя рухається по замкненому колу. Її життя проходить повний еволюційний цикл, який складається із Семи еволюційних циклів – Великих Кругів. Серединою цього повного циклу являється Четвертий Великий Круг – нинішнє людство.

І якщо наука має такі дані, що Великий Круг становить 4.320.000 років, то хто може сказати скільки ж таких Великих Кругів – років існує Вселена? Хіба можливо через таку бездну років сказати коли і як появилася людина і з якого часу вона еволюціонує? Багато древніх вчених в тому числі і сучасних вчених із області богословів, теософії і філософії пробували свої сили в поясненні виникнення Вселеної. Всі їхні теорії в тому числі духовні та містичні не витримували випробування на «живучість», так як вони в своїй основі не мали тієї фізичної бази, яка б пояснила принципи існування матерії взагалі.

Сьогодні існує один із величезних парадоксів сучасної науки – рівність ненаукової гіпотези існування Бога, кий сотворив Вселену і наукової гіпотези множинності Вселених:утворюючих, існуючих, розвиваючих, трансформованих і помираючих еволюційним шляхом, – казав він читаючи. і став говорити.

– З точки зору моєї теорії: «Фізика ефіру», Вселена вічна і знаходиться в непереривному динамічному розвитку та еволюції.

Ця нова теорія фізики ефіру дозволяє не тільки пояснити

історію виникнення нашої сонячної системи і нашої хати – Землі, що само по собі дуже цікаво, а навіть в змозі дати пояснення походженню природи створення Вселеної.

Згідно нової теорії фізики ефіру початковий період виникнення зірки мало чим відрізняється від інших теорій і являє собою з’єднання в ефірі різних атомів при випадкових постійних діях різних ефірних причин: гравітаційних, магнетичних, електричних, ультразвукових, температурних, світлових та тиску. Завдяки цим хаотично діючим причинам спочатку із різних часточок атомів і їх різної кількості виникали різніатоми. Потім із цих атомів виникали молекули, а потім із цих різних молекул і їх різної кількості виникали при відповідних діях ефірних причин виникали різні матерії, а з цих різних матерій і їх різної кількості виникали різні суб’єкти, різної форми і різної величини аж до створення самої Вселеної. І після того, як таким несвідомим еволюційним шляхом виник Вищий Розум Вселеної та в його структурі духово-матеріального тіла Душа Вселеної, почався свідомий процес еволюції як духовно-матеріального тіла – душі, так і матеріального тіла любої живої істоти в тому числі і людини, – говорив він і глянувши в текст та запам’ятавши цифру продовжував говорити по пам`яті. – Відомо, що кожна матерія не вічна, а вона пройшовши свій еволюційний шлях зникає, щоб потім знову виникнути тим же несвідомим еволюційним шляхом на протязі Великого периоду (Великий Круг), який становить 4.320.000 років.

Так Микола закінчив свій виступ, який доповнив, розкриваючи суть філософського виступу Василини і пішов на своє робоче місце теж під буремні овації, зустрівши Олександра, який не дочекавшись запрошення ішов на трибуну.

Головуючий підійшов до трибуни на якій вже стояв Олександр і в залі настала тиша.

– Слово надається доктору математичних та медичних наук Олександрові Світозаренко, – сказав головуючий.

Олександр вийшов на трибуну під нестихаючі оплески.

– Шановні делегати те, що я вам повідаю це все повинно б давно вже бути усвідомлено сучасними філософами, фізиками та хіміками, які поки що стверджують, що теорія про ефірний космос, який поступово розвивався із хаотичного безпорядку стає безглуздістю, бо в вищій ступені не по-філософські буде думати, що інертна матерія рухома сліпими силами, без провідного розуму може сама по собі спонтанно форматуватися у Вселену такої вражаючої гармонії.

Але Платон ще тоді вже мислив по іншому. У його вченні сказано, що все те видиме створено завдяки еволюції невидимого – вічної волі Бога. Якщо ж розвивати по-філософські його ідею далі, то це так і починалося. З невидимого мікросвіту, тобто згідно нової теорії доктора медичних та математичних наук Миколи Опанасенко «Фізика ефіру» спочатку в ефірному автоклаві шляхом синтезу та завдяки різних флюїдів із різних часточок атомів (нейронів, нейтронів, протонів та електронів) створювалися різні атоми різної величини і різні по структурній формі в тому числі атоми розуму, духу(сили) та душі, а з атомів теж шляхом флюїдів стали створюватися різні молекули і теж різні по формі та за змістом в тому числі молекули розуму, духу(сили) та душі.

Там де почався процес еволюції, а він почалася із зародження – формування різних атомів в тому числі атомів розуму, духу (сили) та душі, це місце стало центральною точкою – ядром Вселеної.

Далі еволюційний процес відбувався в тому ж ефірному автоклаві, і тим же несвідомим – флюїдним шляхом. Почала створюватися із різних молекул різна матерія в тому числі матерія розуму, духу (сили) та душі.

Еволюційний процес створення різних матерій протікав по різному терміну часу. Так сталося, а сталося по-філософські логічно, що першою була створена розумна матерія – розум, який еволюціонував аж до удосконалення, ставши Вищим Розумом, якого обожнили, а пройшов час його стали називати Богом.

Потім стали одна за одною завдяки Вищому Розуму вже свідомим еволюційним шляхом створюватися планети і різноманітна матерія, як нежива так і жива. В тому числі Вищий Розум еволюційним шляхом створив людину. Так як сама Вселена продовжує еволюціонувати то людина теж як і Вселена постійно еволюціонує.

Вищий Розу, втручаючись продовжував створення різних матерій, а з різної матерії створював різні тіла різної геометричної форми та різні по величині. Ці матеріальні тіла обволікав електромагнітним полем – оболонкою, тобто тілом. Атом хоч і невидимий, але він є матерія. Адже з невидимих атомів складається всяка матерія. В атомі є електронно-магнітна оболонка – електрони, в молекулі оболонкою є електронно-магнітні атоми. В матерії оболонкою є електромагнітні молекули.

Так створенням атомів, молекул та матерії різної величини та по формі і розміщенням їх у геометричній моделі у відповідних оболонках займався Вищий Розум. І створював це все по законам природи теж ним створених. Закони вникали як слідство на основі розумного і збалансованого співвідношення певних геометричних форм – структури, складу та розміру створеної ним матерії. По такому принципу збудований весь Всесвіт.

Еволюція – безкінечний процес удосконалення. Так що прийде той час коли вченим стане відомо як і за рахунок чого відбуваються феноменальні та флюїдні процеси, в тому числі і «Психометрія» професора Йосипа Бьюканана из Луисвилля, Кентукки.

Далі Олександр говорив по пам`яті, розповідаючи про розробку своїх приладів устроїв, дію яких він пов’язав через комп’ютерне устаткування.

– Ми з Миколою Антоновичем прийшли до такої думки, що для виявлення у клітинах діючої частини мозку молекул реплікації та їх втілення у клітини резервної частини мозку треба створити належні умови, – почав він з цього. – Перш за все для проведення такого пошуку в належних умовах треба створити спеціалізоване комп’ютерне устаткування, в якому повинні бути задіяні спеціалізовані прилади та устрої для проникнення в мозок. Це повинно буди спеціалізоване хірургічне ліжко – скафандр, в головній частині цього скафандру передбачене місце для комп’ютера і два відкидних столика та устрій для проникнення в мозок спеціальним шприцом. Устрій розсувний і має форму голови. Голка цього спеціального шприца повинна бути із чотирьох розсувних частин – розсувний і в одній розсувній частині мати канал для подачі під тиском рідини обезболювання. У другій розсувній частині повинен бути вмонтований міні електронний ультразвуковий датчик для визначення координат діючої та резервної частин мозку теж з виводом на табло комп’ютера. В третій розсувній частині повинен бути міні шприц для взяття проби. В четвертій розсувній частині повинен бути електромагнітний датчик для зміни магнітного поля молекули у її структурній решітці. Це дасть можливість по спеціальній програмі через комп’ютер та комп’ютерне устаткування змінювати кути між атомами тобто із рядових атомів по методу шарикової моделі створювати молекули репарації та реплікації. Діаметр розсувної голки повинна дорівнювати двом міліметрам. Розсувні частини повинні буди від гострої частини на відстані п’яти міліметрів. Всі дії устроїв та приладів задіяні через комп’ютер та діюче комп’ютерне устаткування по спеціальній комп’ютерній програмі з виводом на табло комп’ютера.. І після того як розсувний шприц проникне через кору головного мозку він повинен автоматично розсунутися цим самим, розсунувши кору головного мозку. Шприц повинен автоматично по заданій програмі рухатися: поетапно проникати в глибину мозку і робити оберти навколо своєї осі. Через ці чотири розсувні отвори електронний мікроскоп зможе розшукати в клітинах мозку чи то хвору молекулу, чи то молекули репарації та реплікації нуклеїнової кислоти з виводом на табло комп’ютера для їх розпізнання. Завдяки електронному ультразвуковому датчику, задіяному через це ж саме спеціалізоване комп’ютерне устаткування по розробленій мною спеціальній математичній моделі, на табло комп’ютера буде видно структурну решітку цих молекул: кількість атомів та під якими кутами вони з’єднані між собою. Тоді, маючи такі дані про структуру можна штучним шляхом по аналогу шарикової моделі в різних місцях тіла людини створювати так звані репараційні ферменти (лікуючі молекули).

Упевнившись, що це дійсно клітина реплікації, тоді, знаючи границі резервної частини мозку другим шприцом автоматично вмонтованим у розсувній частині голки по заданій комп’ютерній програмі взяти цю молекулу із діючої частини мозку і тут же ввести її у резервну частину мозку для еволюційного само розмноження. І це розмноження буде видно на табло комп’ютера.

Крім цього в хірургічному ліжку передбачається автоматичне прокачування крові через скляну трубочку із вени лівої руки в праву. Такий устрій теж ув’язаний із комп’ютерним устаткуванням з виводом даних на табло комп’ютера. Цей устрій потрібний для пошуку в крові молекул репарації та реплікації. Науці відомо, що це молекули нуклеїнової кислоти. В крові здорової людини знаходяться три види молекул нуклеїнової кислоти. Це такі молекули: рядові, репарації та реплікації. В крові хворої людини знаходиться чотири види молекул нуклеїнової кислоти. Це такі молекули: рядові, хворі, репарації та реплікації. Отже треба в крові виявити кожну із них. Всі види молекул нуклеїнової кислоти мають однакові атоми і їх кількість. А відрізнити їх можна тільки по такому признаку – в кожному виді молекул атоми з’єднані під різними кутами. Виявивши по такому признаку всі чотири види треба встановити яка ж це молекула чи рядова, чи хвора, чи репарації, чи то реплікації. В цьому виявленні нам допоможе інший признак. Науці відомо, що молекула реплікації має властивість розмножуватися із великою швидкістю. Молекула репарації має властивість вигризати хворі місця. Отже шляхом спостереження через електронний мікроскоп з виводом на табло комп’ютера треба встановити де яка є молекула. Адже видно яка молекула множилася і в неї атоми з’єднані під певним кутом – це буде молекула реплікації. На табло комп’ютера буде видно і ту молекулу яка обгризала іншу і її атоми з’єднані під іншим кутом значить це буде молекула репарації. Спостереження буде проводитися в системі прокачування крові. Процес виявлення тривали тільки по одній причині. В крові молекул репарації мало, а ще менше молекул реплікації.

Мною вже розроблено всі креслення для виготовлення на нашому заводі спеціальних приладів та устроїв, управляти діями яких можна із комп’ютера через наше діюче спеціалізоване комп’ютерне устаткування і відкриті закази в нашому механічному цесі на їх виготовлення. Розроблена математична модель та комп’ютерна програма на роботу всіх приладів та устроїв через діюче комп’ютерне устаткування.

Таким сюжетом свого виступу він вніс третій аргументований додаток до їх спільної і повної відповіді на це запитання поставлене Василиною Чабаненко. І під бурхливі овації пішов на своє місце, де його теж зустрічала телекамера Петра, який ходив по всій залі, вишукуючи та знімаючи на плівку кадри мрійно смаковитих облич.

Головуючий запропонував бажаючим висловити свою думку і, обвівши зором аудиторію, надав слово кожному делегату. Виступило п’ятеро науковців. Всі вони були вражені новизною та ясністю цієї теорії.

– В президію поступило запитання від Нобелівського лауреата США – Р. Феймана, – зробив об’яву головуючий. – Він звертається до науковця України – Олександра Світозаренко з таким питанням: «Як, де, коли і кому ви будете прискорювати процес еволюції експериментальним шляхом, щоб не йти протягом 4.320.000 років, як ви кажете, тим несвідомим процесом еволюції». – Будь ласка, Олександре, на трибуну, – запросив головуючий.

Олександр знову під бурхливі оплески вийшов на трибуну.

– Я вже говорив, що перш за все для проведення такого експерименту потрібні належні умови. Такі умови в самий близький час будуть створені. Через місяць може два буде введена в експлуатацію заводська спеціалізована лікарня обласного значення, яка розташована в заводській парковій зоні на березі річки Дніпро. В цій лікарні будуть лежати пацієнти хворі на рак та епілепсію з усієї України та бажаючі з інших країн. По моїм кресленням на нашому заводі вже виготовляються прилади та устрої які доповнять наше діюче спеціалізоване комп’ютерне устаткування, в якому будуть задіяні ці спеціалізовані прилади та устрої для проникнення в мозок та хірургічне ліжко – скафандр, в головній частині якого передбачений устрій для проникнення в мозок спеціальним шприцом автоматизованої дії, про що я вже детально розповідав. І після того як голка автоматично проникне через кору головного мозку вона повинна по заданій комп’ютерній програмі автоматично розсунутися і собою розсунути кору головного мозку. Шприц автоматично по заданій про грамі рухається: поетапно проникає в глибину мозку і робить оберти. Через ці чотири розсувні отвори електронний мікроскоп розшукує в клітинах існуючої часини головного мозку молекулу реплікації (фрагмент реплікації) і розшукавши її виводить на табло комп’ютера для її розпізнання. Завдяки електронному ультразвуковому датчику, задіяному через це ж саме спеціалізоване комп’ютерне устаткування по розробленій мною спеціальній математичній моделі, на табло комп’ютера буде видно структурну решітку цієї молекули, кількість атомів та під якими кутами вони з’єднані між собою. Тоді, маючи такі дані про структурну решітку атомів у молекулі і завдяки електромагнітному датчику, який впливає магнітним полем на структуру атомів у молекулі, можна штучним шляхом по аналогу шарикової моделі із простих молекул нуклеїнової кислоти створювати молекули реплікації. В цих молекулах реплікації закодована інформація еволюційного розвитку. Саме штучне створення клітин реплікації по аналогу шарикової моделі в резервній частині мозку, яка сама еволюціонуючи супроводжує під своїм впливом еволюційний розвиток людини – це і є процес штучного прискорення еволюційного розвитку людини. Тобто всі рядові молекули резервної частини мозку треба перетворити на молекули реплікації тобто задіяти резервну частину мозку і спостерігати за цією людиною. Я думаю, якщо у цієї людини був рак головного мозку, то штучно задіяна резервна частина по закодованій в молекулах реплікації спадкоємній інформації буде щойно із любого виду клітин, крім хворих, створювати клітини репарації, оточуючи ними з усних сторін хвору дільницю мозку і це по спеціальній комп’ютерній програмі передбаченій нами теж буде зразу ж видно на табло комп’ютера. Такий шлях набагато ефективніший від лікування клітинами репарації. Гарантія на те, що задіяна резервна частина мозку виявить всі хвороби не тільки ракові метастази в любій частині тіла людини і почне лікувати без її відома. А це значить, що людина стане невмирущою.

І це лікування буде помітним на табло комп’ютера. Нами вже розроблена математична модель на комплексну роботу всіх приладів та устроїв разом з комп’ютерним устаткуванням і написана комп’ютерна програма на цю автоматизовану комплексну роботу. Я думаю, що через три місяці появиться перша вилікувана людина від хвороби на рак.

– Ви, шановний Фейман, задоволені такою відповіддю, – запитав головуючий.

– Так. Задоволений, – відповів Фейман. – Як що через сказаний термін практично появиться такий результат, то я вважаю, що кожен член такого наукового колективу у складі доктора філософських наук Василини Чабаненко, доктора математичних та медичних наук Миколи Опанасенко і доктора математичних та медичних наук Олександра Світозаренко заслуговує Нобелівської нагороди.

– У нас на сьогодні заплановано вислухати та оцінити сім доповідей. Будемо робити перерву? – запитав головуючий і запропонував: – Нехай комісія підрахує голоси... Добре, будемо. Тоді, оголошую перерву на тридцять хвилин.

Не встигла Василина підвестися з місця як їх оточили делегати з чотирма перекладачами. Від першого ряду аж до трибуни стояли бажаючі поспілкуватися з приводу такої наукової тематики.

Всі питання та відповіді були Петром Микитовичем зафіксовані на телекамері.

Дзвоник сповістив про закінчення перерви. Василина, Микола, Олександр та Петро ще продовжували стояти в коридорі, розмовляючи зі своїми коханими – Надією, Сніжаною та Маргаритою, а Василина розмовляла із Сергієм. Враження від телефонного спілкування із любимими зігріло їх, теплими емоціями, які приємно бентежили їх душі, і хлопці та Василина вирішили перевести це почуття в площину інформації.

– Наше відрядження закінчується завтра. Прямим рейсом Нью-Йорк – Київ літак із аеропорту відправляється о восьмій годині ранку, – почав розмову Микола. – Ми свою справу зробили. – У тебе, Василино, та у вас, хлопці, є бажання послухати доповідь із сьогоднішньої програми? – запитав Микола, дивлячись на кожного. – У мене – немає, – зізнався він.

– Я солідарний з тобою, Миколо, – відповів Олександр.

– Я погоджуюся, – з радістю сказала Василина.

– І я – теж, – задоволено відповів Петро.

– Після перекуру з дрімотою робимо обрив Петровича!

– Згоден, – відповів Олександр і розсміявся – це був його любимий жарт.

– Походимо хоч по вулицях та по магазинах Нью-Йорка. – сказала Василина

– Пропоную поїхати на П’яту Авеню або на Таймс-Сквер. Може, купимо дівчатам якісь гостинці, – запропонував Петро.

В аеропорту «Бориспіль» Василину зустрічав Сергій, а хлопців зустрічали Надія, Сніжана та Маргарита. Кожен зустрічаючий приготував троянду та смачний поцілунок. І кожен, як відповідь, отримав міцні обійми з поцілунком та подарунком. Взяли таксі і роз’їхалися по домівках.

м.Дніпропетровськ 14.01 – 15.01.2014
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 7, том 3)
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 9, том 3)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
На грані живого і мертвого (Том III)
11.03.2015
На грані живого і мертвого - ШТУЧНАЕВОЛЮЦІЯ ЛЮДИНИ (глава 1, том 3)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 6, том 3)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 8, том 3)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 10, том 3)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 57  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
17.04.2013 © Тетяна Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди