Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.03.2015 17:18Роман
Фантастика  Для дорослих  Про любов  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава 9, том 3

ВИГОТОВЛЕННЯ ПРИЛАДІВ ТА УСТРОЇВ

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 11.03.2015 / 28385

Олександр прокинувся рано. Поснідав і пішов на роботу. Миколи ще не було. Зібрав свої креслення по виготовленню приладів та устроїв для проникнення в мозок і пішов у механічний цех провірити як іде виготовлення деталей по його замовленню. І якщо деякі деталі вже виготовлені, то почати зборку вузлів.

– Доброго дня, Ілля Володимировичу, – звернувся він до начальника цеху. – Скажи, будь ласка, як ідуть справи по виготовленню деталей на моє замовлення.

– Деталі по скафандру – головній частині хірургічного ліжка всі готові закінчується зборка скафандра і почався монтаж ліжка. Устрій для проникнення в мозок теж готовий, йде його кріплення у скафандрі. Розсувний шприц теж виготовлений. Завтра зранку будемо вести його монтаж та монтаж електронного ультразвукового датчика в устрої скафандра і до обідньої перерви хірургічне ліжко буде готове.

– Молодці! – похвалив Олександр. – Тоді я зараз пішов до твоїх хлопців. Попрацюю сьогодні і завтра з ранку.

– Пішли я тебе проведу. Як там – на симпозіумі? – запитав Ілля Володимирович.

– Нормально. Я пообіцяв, що через три місяці появиться перша вилікувана людина від хвороби на рак. Я думаю, що я не помилився.

Тільки повставали з-за столу і взяли напрямок до дверей, як в кабінет зайшов Микола Антонович і потиснув їм руку.

– Слухаю тебе, Миколо Антоновичу, – звернувся до нього Ілля Володимирович.

– Я бачу, що ви зібралися в цех. Тоді пішли. Я вже там був. Хлопці працюють. Обіцяють назавтра все буде зроблено.

– Я Олександру Андрійовичу теж так пообіцяв, – сказав Ілля Володимирович.

Хлопці, помітивши начальство пішли на своє місце на перекур.

– Ну що, орли, я привів вам помічників, – жартуючи сказав Олександр і потиснув їм руку. – А якщо точніше то мені самому хочеться разом з вами прийняти участь у цій справі. Якщо ви дозволяєте, то після перекуру я приступаю з вами до роботи.

– Дозволяємо, – сказав усміхаючись бригадир Антон.

Поки на перекурі була бригада, до якої приєднався і їх керівник Ілля Володимирович, Олександр та Микола знайомилися з монтажним об’єктом.

Після перекуру Ілля Володимирович та хлопці підійшли на робоче місце.

– Ми вирішили з Миколою Антоновичем попрацювати, – сказав Олександр Андрійович.

– Тоді я вас віддаю в надійні руки бригадиру Антону, дозавтра, – сказав Ілля Володимирович і пішов на об’єкт де йшло обладнання технологічної лінії по випуску комбайнів.

– Ну що, Антоновичу, тоді приступайте до роботи з Андрійовичем, – сказав бригадир. – Ваш вузол – устрій проникнення в мозок, – сказав бригадир Антон. Ось він перед вами на стелажі. Гвинтики та до них ключі ось на стелажі. А ось і рукавиці, – показав Антон, підвівши їх до стелажу. А ось візьміть міні електронний ультразвуковий датчик та розсувний шприц, – додав Антон, відкривши невеликий металевий сейф який стояв на стелажу.

Олександр та Антон взяли ключі, гвинтики та міні електронний ультразвуковий датчик і розсувний шприц, і приступили до начинки устрою проникнення в мозок. До кінця робочого дня залишалося майже три з половиною години.

Монтажники, зібравши хірургічне ліжко підійшли до Олександра та Миколи, які теж майже закінчували начинку устрою проникнення в мозок. Залишалося закріпити згідно кресленням, які взяв із собою Олександр, міні електронний ультразвуковий датчик.

За двадцять шість хвилин міні електронний ультразвуковий датчик стояв на місці. Микола та Олександр впоралися із своїм завданням.

Бригадир Антон, взявши зі стелажа готовий до установки в скафандр хірургічного ліжка устрій проникнення в мозок і за сорок хвилин хірургічне ліжко було готове до експлуатації.

Микола та Олександр подякували монтажникам за дострокове завершення важливого об’єкта і попросили хлопців допомогти їм перенести це ліжко до них – в науковий цех.

Олександр з Миколою та ще два монтажники занесли це крісло в лабораторію та ще раз подякували міцно потиснувши їм руку.

– А ми думали з Василиною де це ви загуляли, – жартуючи сказала Сніжана.

– Було б непогано. А тут прийшлося попрацювати, – серйозно сказав Микола.

– Який ти обидчивий. А я і не знала. Пробач, – попросила лагідно усміхаючись Сніжана.

– Не пробачу, якщо не буде на десерт – сказав Микола і засміявся.

– Якщо так, хай буде так. Що тобі… про кохання? – запитала Сніжана.

– Тоді ось такий слухай, – сказала і стала читати по пам`яті:

ЗЛИВА ЛЮБОВІ

По селищу вшкварило срібним дощем, 

А в серці, мов злива, кохання іде

І сяє в душі почуттєвий мій щем, 

Який на побачення з милим веде!

Немов феєрверками блискавки лет, 

А в серці, мов злива, кохання іде, 

Хай буде до нитки промоклий жакет, 

Одначе бажання мене доведе!

З ракетниці неба бабахкає грім, 

А в серці, мов злива, кохання іде, 

Погода керується Богом вгорі, 

Який на побачення з милим веде!

Мене не зупинить від блискавки жах –

Бо в серці, мов злива, кохання іде!

Бар’єр мій від страху – любові межа, 

Яка на побачення з милим веде!

По селищу вшкварило срібним дощем, 

На бажану зустріч босоніж іду, 

Бо сяє в душі почуттєвий мій щем, –

Як блискавка грому – любові я жду!

.

– Спасибі. Вірш вразив, наче блискавка, – сказав Микола.

– А тепер можна хоч під дощ, аби додому, – усміхаючись додала Василина.

– Додому, так додому. Що скажеш Олександре? – люб’язно запитала Сніжана.

– А я хочу щоб ти ще прочитала, – заперечив Олександр, усміхнено дивлячись в її насторожені очі.

– Прийдемо додому я тобі почитаю, – усміхаючись посварилася пальчиком Сніжана.

– Я б ще послухав та хочеться додому. Давай закривай двері та пішли, – втрутився Микола, захищаючи колегу.

Сніжана мовчки теж посварилася пальчиком і на Миколу і дістала з сумочки ключик. Всі слухняно повиходили і вона заперла двері.

м.Дніпропетровськ 14.02.2015
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 8, том 3)
11.03.2015 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (глава 10, том 3)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
На грані живого і мертвого (Том III)
11.03.2015
На грані живого і мертвого - ШТУЧНАЕВОЛЮЦІЯ ЛЮДИНИ (глава 1, том 3)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 7, том 3)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 9, том 3)
11.03.2015
На грані живого і мертвого (глава 11, том 3)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 61  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Белімова
07.02.2014 © Суворий
22.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди