Вберегтись не можна
Від любові як й від смерті
Вберегтись ніхто не зможе,
Будьмо, людоньки, відверті
Це на фатум, долю схоже.
Не ховаймось від любові,
Бо знайде вона нас всюди,
Бо життя із нею в змові,
З подихом проникне в груди.
Наший світ прекрасний дуже,
Ми ж у нім лиш на гостинах,
Поспішаймо жити, друже,
Поки ми не в домовинах.
В нас не так багато часу,
Як нам в юності здається,
Наче вчора йшли до класу
Вчити звідки все береться.
А сьогодні суне старість,
Відбирає наші сили
І любов, велика радість,
Вже складає свої крила.
Тож скоряймося любові,
Почуттю, що править світом,
Доки живі та здорові
І не дуже давні віком.
м. Київ, 02.06.09.
