18.03.2015 21:57
Без обмежень
174 views
Rating 5 | 3 users
 © Охремова Любов

Хто ти мені?

Я не назву тебе братом, я не назву тебе сестрою, і ти не називайся моєю хрещеною матір’ю, бо брати пов’язані духом, сестри – любов’ю, а хрещених батьків вибирають небеса. Не піднімай наді мною святий хрест, не цитуй Святе Письмо, не піднось себе до лику святих, бо святість та лише на устах твоїх. Не носи за мною старі сувої літописців, тобою підкуплене навіть минуле, в якому тебе ще не існувало. Хто ти? Де витоки твої? З якого славного роду твоє безславне коріння полощеться у крові сліпих синів? Хто ти? На якому небі, який бог благословив твою землю ходить по воді? Не махай папірцями, не виголошуй промови, ще ніхто не приховав гангрену, і як би шкода мені тебе не було, я не припиню посміхатися, бо в твоїх передсмертних конвульсіях є та неминучість, яку ти пророкувала мені. Відбирай, забирай, трясись над клаптем, над папірцем, дописуй нулі на рахунках, а я все одно буду посміхатись, бо я щоранку зустрічаю сонце, я щовечора купаюсь у туманах, я прагну, я – велична, і велич моя далеко не у грудці землі, якою ти хочеш мене обезкровить, а в моєму корінні, яке недосяжне навіть твоїм нафтовим свердловинам. О, як мало ти знаєш! Як мало доносять твої лакеї на золотих блюдцях! Ти зійди до тих босоногих, які не знають твого імені, але краще за всіх розуміються, якою буде погода, коли ластівка черкає крилом землю, коли на траві немає зранку роси, коли туман клубочиться полем. Зійди до тих, кого ховаєш за ширмою непрохідних лісів і залізобетонних міст, лиш там знайдеш істину, а поки – ти сліпа, і військо твоє бреде трясовиною лише тому, що возносиш тяжкі гаманці над мозолями тих, завдяки кому ще пульсує кров у твоїх потрісканих венах.

Я не назву тебе братом, я не назву тебе сестрою, я не назву тебе своїм ворогом, бо ворога бояться і поважають, а я посміхаюсь над твоїми потугами пригорщею землі залікувати свої рани. А я плачу над твоїми незайманими лісами, блакитними водами бездонних артерій, над твоїм босоногим чадом, яке ніколи не вимовить твого імені, і ніколи не скаже тобі істини, бо ти не схиляєш голову до їхніх уст. То який же ти мені ворог? 

Городець 2015



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Есе, Про сучасність

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спізнився дощ / Ліричний вірш | Охремова Любов». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Солод тиші / Ліричний вірш | Охремова Любов». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Охремова Любов.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.03.2015 12:09  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за такий вичерпний коментар! 

 19.03.2015 07:52  Тетяна Ільніцька => © 

Слушні думки. Виклад урочистий, піднесений - про свою Батьківщину так і маємо писати)) Але чи заслуговує та (то?той?) такого піднесеного слогу? Мабуть, так. Принаймні аби підкреслити різницю між "тою" і нашою землею. Наша - без ненависті і загарбництва.
Мені дуже сподобався Ваш твір)) Картинка в тему.  

Публікації автора Охремова Любов

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо