22.03.2015 12:01
Без обмежень
173 views
Rating 5 | 3 users
 © Анастасія Куліш

Вартість старих книг

Яке місце займають книги у нашому житті? Мабуть, кожна людина має власну точку зору з цього питання. Одні скажуть, що книги – найпотрібніша річ на планеті, інші вважатимуть, що це лише непотріб, заради виготовлення якого вирубують багато дерев. А треті вважатимуть, що книги – це життя.

Скільки на світі існує книг? Напевно, стільки ж, скільки й зірок на небі. Старі й нові, з яскравими обкладинками чи обшарпаними, пожовклими палітурками… Вони повсюди: у вітринах, бібліотеках, книгосховищах, у громадському транспорті, сумках, пакетах, подарунках; навіть у душах – вони. І кожна з них має свою ціну. Але старі книги – безцінні.

Як кожна людина має свою долю, так і кожна книга має свою. А запах, запах сторінок! Ви, мабуть, теж його помічали, чи не так? І нехай самі сторінки старі, з плямами від їжі чи пиття… Інколи навіть замислишся, чому ж не виготовлять парфуми з цим надзвичайним ароматом? Тільки уявіть, як гарно було б: приходиш додому – а там тебе зустрічає запах сторінок; обіймаєш людину – а здається, ніби потрапляєш у обійми до книги… А хіба не чули ви тихий-тихий, ледве чутний шурхіт цих самих сторінок? Хіба не сиділи ви, годинами роздивляючись стару шкіряну палітурку, проводячи по ній пальцями, вдивляючись у майже непомітний напис (а колись він, звісно, був яскравим)?

У сучасному світі можна купити багато різних речей, потрібних і не зовсім. Але старі книги не можна купити. Знаходячи таку книги або отримуючи її у подарунок, ви, в першу чергу, отримуєте друга, а справжню дружбу купити не можна.

Хочете подружитися зі старими книгами? То знайте – вони живуть у книгарнях, на книжкових полицях, у вітринах магазинів та в самих їх приміщеннях, а згодом, можливо, оселяться у вашій душі.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.03.2015 19:41  Каранда Галина => Деркач Олександр 

я думала, що ви долотом -зубилом будете нету висячому мститися, а ви клинопИсати пішли:)))))) давайте й на табличках))))) Це, як в держустановах - інформація в компі в базі, але й обов"язково продубльована в товстому зошиті. ) 

 22.03.2015 19:35  Деркач Олександр => Каранда Галина 

Вам добре) а Едіку ще краще - раз не на м`ясі, знач на травкє)))... а в мене інет висне(((( піду долото-зубило точити((( чи мо краще замісити глини - таблички теж якісь збереглися??))) оставлю після себе пару клинопИсів))) 

 22.03.2015 19:22  Каранда Галина => Деркач Олександр 

нє, тут я вже зависла....:) проти м"яса тут наче сам Едік, але він точно не дамочка

 22.03.2015 19:18  Деркач Олександр => Каранда Галина 

не тільки - тим що люблять м`язи і м`ясо) 

 22.03.2015 19:16  Каранда Галина => Деркач Олександр 

отим, що "восторжено вздихають"?) 

 22.03.2015 19:12  Деркач Олександр => Каранда Галина 

нє, то ж треба недюжину силу, а ми поети хлюпіки ліричні - знову всі лаври чи маслИ динозаврів чи шо там виживе достануться графоманам - уявіть які в них м`язи будуть)) ну і природньо білялітературним притворно-приторно-придворним  дамочкам)))) 

 22.03.2015 19:03  Каранда Галина => Деркач Олександр 

нє, то віршиком можна буде прибити - камінь невеликий, замашненький. А от роман чи мемуари чиїсь - то вже буде цілий меморіальний комплекс - його не піднімеш, аби невдячного читача чи зарвавшогося критика по голові нахитнути. Хіба навпаки - привести і тім"ячком прикласти до непорушної глиби знань)))) . Знаєте, я вже бачу купу плюсів - аби почитати цей шедевр, доведеться здійснити поломництво до місця його розташування, тобто в читачі аби-хто не потрапить, лише дуже відповідальні і глибоко зацікавлені люди. А вже рубати каменюку - не клаву лабати, письменників різко поменшає:)) Як вам такі райдужні перспективи?  

 22.03.2015 18:54  Деркач Олександр => Каранда Галина 

та да)) кінчаться дрова - підуть книжки, а на каменях небезпечно - дуже буде тверда аргументація у літературних суперечках, політики вже ж не буде)) 

 22.03.2015 18:47  Каранда Галина => Деркач Олександр 

давайте на каменях вирубувати, щоб уже напевне:) ймовірність, що електрика і оцифрована інформація зникне назавжди, звісно, є. Але не думаю, що вона більша за ймовірність згоряння паперу, якщо вже йдеться про війну.
А щодо старих книг... з тих пір, як я зрозуміла, що літописцям платив їхній князь, я ... упереджена у ставленні до них) 

 22.03.2015 16:59  Деркач Олександр => © 

як казали якісь там класики - Книга джерело знань...завдяки цим знанням ми напередодні Третьої світової... так і хочеться сказати - бережіть книгу ДРУКОВАНУ(не буде електрики, не буде Гугла, а без нього і Земля не кругла)) - майбутнє джерело ̶з̶н̶а̶н̶ь̶ Четвертої світової)))...як казав іще один невідомий класик (приписують царю Соломону) - У великій мудрості багато печалі; і хто примножує пізнання, примножує скорботу... 

Публікації автора Анастасія Куліш

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо