25.03.2015 17:59
для всіх
236
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

За подих від шелесту вітру

За подих від шелесту вітру

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Як у далі небес неозорі

Згуснуть присмерки хмар пелехаті, 

А пекучі полив’яні зорі

Ніч засіє в заходу багатті, 

Ти ступи на стежину незнану.


Там, за подих від шелесту вітру, 

Вірно втрапиш у безвість казкову, 

І відчуєш крізь тиші палітру, 

Як шепочуть тремку колискову

Зачаровані хвилі туману.


Чуєш, як розливається лунко

За стривожених рим полинами, 

І солодку гірчинку цілунку

Заколисує спраглими снами

В мить магічної ночі щасливу?


Шелест вітру між подихів ніжно

Пульсом часу розбурхує скроні, 

Огортає туманом неспішно.

Тихо-тихо… Лиш ніч на осонні

Ллє за обрій огненну поливу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2015 10:47  Тадм => © 

красиво. дуже :)

 26.03.2015 14:59  © ... => Ем Скитаній 

Дякую!!!

 26.03.2015 14:22  Георгій Грищенко => © 

Дуже поетично, захоплююче.

 26.03.2015 12:00  Ганна Коназюк => © 

Чарівний вірш!..
Сподобався!))

 25.03.2015 21:26  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово, романтично, казково

 25.03.2015 21:20  Тетяна Белімова => © 

{#} Гарно і вишукано))

А ось ця метафора просто вражаюча:

"Ллє за обрій огненну поливу".

 25.03.2015 20:56  Ем Скитаній => © 

чудово!..

 25.03.2015 19:19  Світлана Рачинська => © 

Відчулося. Особливо пульс часу. Дуже гарно!

 25.03.2015 18:10  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Звучить медитативно...плавно поглинаючи уяву читача!
Чудово!)