Мряка
Руда травичка – під ножами мряки,
Зелений мох вбирає перші краплі.
І сірий день, якийсь такий ніякий,
Якимсь таким постав мені невартим.
Кому не напишу – у всіх все файно,
Погоду лають просто для «годиться».
Ну раз прийшов вже, вітерцю – заграй-но
На берегах тремкої Латориці!
А я пущу у хмари чорні стріли,
Нехай вони простромлять зраду мряки.
Щось коло серця знову заболіло…
О день, чому такий-то ти ніякий?..
