Оля Стасюк Досить
Веснонько! Досить стелитися квітами.
Ти припізнилась. Причалює літо.
Плюс вже давно
Чебрецевою ниткою
Рана кривава у грудях зашита.
Я обіцяла не бавитись з трунками.
Я і не бавилась – пила серйозно
Синій тирлич з деревієм, медункою,
Болиголовом… Авжеж, бо доросла.
Вилила душу побитому глодові,
Ще й валер`янки ковтнула півкварти…
Крізь оту рану всі люди проходили.
Рана зашита. Тепер оминайте.
27.03.2015 09:21 Тетяна Белімова => © |
 Усі рани колись заростають, особливо коли є помічні трави. Мені здається, ти будеш чудовим лікарем)) і можливо, будеш лікувати і травами)) |
26.03.2015 17:57 Тетяна Чорновіл => © |
 Олю, не пий стільки трунків не перевірених, хоч і доросла! )) А то чебрецеві ліричні глюки почнуться! Якщо вже не почались! )) |
26.03.2015 13:28 Світлана Рачинська => © |
 Класно!!! Без зайвих слів. |
26.03.2015 11:48 Ганна Коназюк => © |
 Чудова поезія! Сильна, по-жіночому. |
26.03.2015 10:19 Ірина Затинейко-Михалевич... => © |
 неймовірно...чебрецева нитка...така експресія...стільки дівочої сили і упертості, попри біль...дуже гарна поезія!!! |
25.03.2015 22:35 Зельд => © |
 ... а класно! |
25.03.2015 22:16 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Боляче... |