ТАРАС
Тарас приїхав додому з Луганська.
У відпустку.
Вітер і сонце зробили його шкіру шорсткою та засмаглою.
«Смуглий, як та масліна з кісточкою», - сказала йому кохана Зоряна.
Погляд Тараса був прямим та пронизливим, і посмішка - тонкою й загадковою, що у тої Джоконди.
Мирослав Петрович приїхав додому з Крита.
Після відпустки.
Оксамитовий бриз і сонце зробили його шкіру гладкою та засмаглою.
«Смуглий, як та масліна з кісточкою», - сказала йому кохана Оксана.
Погляд у Мирослава Петровича був лячним та кривим, і посмішка - нав.язливою й брехливою, що та Хвеська.
«От, криса тилова», - подумав Тарас про свого шефа, однією рукою вітаючись, а другою стискаючи у кишені гранату.
