Маріанна Зрада
І знову зрада. Знову зрада.
Тепер нема куди втікати?
Одна на світі рідна хата.
Знесуть поріг, зруйнують стіни?
Чи не поставлять на коліна?
Але ж єдина Батьківщина?!
Без неї люди - то полова,
Несе іх вітер по діброві,
Коли не чують голос крові.
Не вдасться зрада. Люта зрада.
Бо за гріхи прийде відплата.
Бо й доля покарає ката.
29.03.2015 16:01 Ганна Коназюк => © |
 Емоційний, щирий вірш... |
29.03.2015 09:39 Тетяна Белімова => © |
 "Несе іх вітер по діброві, |
29.03.2015 00:04 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Сильний емоційний вірш. А кара буде одна: ні своя ні чужа не прийме земля, не знає кат, але відчуває, він смугу чорну життя проживає, надії немає, рятунку немає, і він , мов тварюка, гарчить, убиває. |
28.03.2015 13:51 Світлана Рачинська => © |
 Відчутно. Кара не мине ката! Чудово! |