30.03.2015 22:33
для всіх
91
    
  4 | 4  
 © Кучеренко Олександр Васильович

Пігулка життя

Пігулка життя

Світло турбує сітківку.

Скінчилася дія дози.

Ти лежиш під скляним ковпаком,  

як химерна матерія.

Затяжна летаргія. Скільки в ній

існував ти, чекаючи дозволу

щоб ожити,  

неначе відновлена плоть Прометея?

Землю роботизовано.

Людство в лещатах прогресу.

Праця – рудиментарне, безглузде явище.

«Пігулку життя» розжовуєш.

Готуєшся знову воскреснути 

десь у примарному світі

чужого диявола,  

вкотре, в новій ролі.

Не обирав обивателів:

філософ, актор, космонавт,  

художник чи ядерник.

Був дайвером, скейтером, роллером.

В стількох уже встиг побувати,  

що цифри твого віку 

не зміряти ярдами.


Люди – раби приміщень,  

звільнені від рутинності.

Їжа у тіло прямує в розчинах з крапельниць.

Лінія стала прямішою.

Обличчя – жива картина,  

де старість викопує 

ями й глибокі кратери.

Мертвотно бліді ле́ніни

здаються лише експонатами.

Та жевріє іскра життя, вбиваючи домисли.

Тотальний синдром лемінга:

залишивши рідні пенати,  

усе перейшло в підкірки, в глибини свідомості. 

Навіщо війна, барбаросси,  

бідність і бангладеші?

Пігулка дарує відеоплівку мрії.

За щастя ти там не боровся,  

отримавши майже задешево

в якості DVD (не в піратськім CAMRip-і).

Безмежжя реєнкарнацій – 

їх можна контролювати!

Світ проковтнув одночасно мільярди капсул,  

безкарно ковтнувши й нації,  

мов капсульний елеватор.

Світ поспішає пожити з увімкненим капсом!

Один лиш нюанс, де́щиця – 

блаженство, як дим, розтане.

Доза закінчиться. Виснажаться руди.

Будуть, як риби, задешево

повітря хапати ротами

ті, що не відають: 

справжнє щастя – 

просіяне ситом труднощів.


[/font]

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2015 07:54  Сашко Новік => © 

маштабно, мені є де поколупатись. Трохи нагадало `сурогатів`, хоча можна міряти на нас вже і зараз

 31.03.2015 07:53  Тетяна Белімова => © 

Майже Апокаліпсис. Сумна візія майбутнього.

 30.03.2015 23:50  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цікаво!..

 30.03.2015 23:08  Ем Скитаній => © 

чомусь згадалось пушкінське -"...жесткій вєк, жестокіє сердца..." - але тут у Вас можна сказати по-іншому - "збіднілий вік, отруєні серця", або щось подібне...напевно, так будуть казати ще й наші нащадки, нащадки нащадків і т.д. - і так буде вічно, і цьому не допоможуть ніякі пігулки...цікавий віршик...