05.04.2015 18:48
для всіх
130
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Моя Україна - хоч горда, але безсила

Моя Україна - хоч горда, але безсила

Моя Україна – хоч горда, але безсила,  

Секрети правління лишаються нерозгадані. 

Система прогнила – о, як же система прогнила! 

Та в цьому болоті вже сходять оновлені пагони. 


Бо до війни із оманливими очиськами,  

Навіть іще до розстрілів тих безжальних,  

Ми розмовляли – й не думали українською,  

І свою землю любили лише формально. 


Нині ж збагнули, що все те було полудою,  

І примхи карлика все ж залишаються примхами. 

Ми вже щоранку встаємо в країні майбутнього,  

Ми вже привчилися на повні груди дихати… 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.04.2015 15:06  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарний вірш!
Бажаю достойного життя в країні майбутнього!
Без карлика!

 06.04.2015 08:42  Тетяна Белімова => © 

Олю-Олю, як ти все правильно описала. Якщо у нас така молодь, то в України чудове майбуття))

 05.04.2015 21:06  Світлана Рачинська => © 

ЧУДОВО! Чи варто коментувати? Мабуть - ні. Без слів.