20.11.2010 07:44
456 views
Rating 5 | 1 users
 © Христя

[♥.♥.♥. ]

Мені вже набридло про тебе писати, 

Так не хочеться тебе вже кохати. 

Та що я можу зробити? 

Коли ти поряд і слова не можу зронити.... 

Я забуваю все... навіть те як мене звати 

А ти і не розумієш як то є страждати... 

Ти усміхнешся мені і я вже літаю, 

А потім робиш боляче і ніби не кохаю... 

Твій погляд відносить мене десь у рай, 

Не бути нам разом, ти сказав: "Жаль" 

Ні! Тобі не жаль,якби було жаль так би не казав, 

Навіть не знаю чи вірити ти взагалі коли небудь кохав? 

Ти знаєш шо таке біль коли кохана людина не з тобою? 

Ти не знаєш скільки в серці моєму болю. 

Досить!!!! Не можу!!!! Для чого це все? 

Кохаю тебе дурака понад усе! 

І коли ти це нарешті зрозумієш? 

Коли пробачити помилки зумієш? 

Так набридло щодня собі повторяти: 

"Не можу тебе я не кохати!!!!!" 

♥ 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Твоя гра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «І знову... Автор: Христя». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Христя.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.06.2011 18:35  Оля Стасюк 

Чудовий вірш.  Дійсно правдивий.

Публікації автора Христя

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо