15.04.2015 22:45
для всіх
319
    
  1 | 1  
 © Олена Лоза

На відстані думки

з рубрики / циклу «Про особисте»

Ти близько й далеко,  

Ну майже, як небо. 

На відстані думки 

Бути від тебе... 

Дзвінки телефонні 

І ночі безсонні... 

В розлуці реальність 

Буденна ховається. 

Лиш голос почути,  

Дізнатися, де ти! 

"Відсутній зв`язок...",  

Як "життя обривається" 

Торкнутися подумки  

Подихом, спогадом... 

Крапає часу 

Розплавлене олово. 

Пекучі рядочки... 

В шаленому скерцо 

Дзвіночки, дзвіночки 

Від серця - до серця... 

Вібруючий голос  

Німого безмежжя  

Озветься сухим: 

"Абонент у мережі..." 

Ти близько й далеко,  

Ну майже, як небо... 

На відстані серця -  

Від тебе, до тебе... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.04.2015 07:55  Тетяна Белімова => © 

Гарно передали емоційний стан Вашої ліричної героїні.