Любов
Чому ідеш від мене?
Її він запитав,
Почув – відстань Семене,
Ти ж мало заробляв.
Іду я до Івана,
Машина в нього є,
Робота не погана
Й горілочки не п’є.
Квартира в нього й дача
На березі ріки,
Хороша в нього вдача
І в друзях є ділки.
А в тебе же, Семене,
Цього чомусь нема,
Отож відстань від мене,
Сказала і пішла.
Семен тримавсь, не плакав,
Приліг і вмить заснув,
У сні із кимсь балакав,
Із нею знову був.
Вона його кохала
І добре їм було,
Як завше обіймала,
Їх оминало зло
Він на своїй роботі
Добряче заробляв,
І кожної суботи
Щось завше їй купляв.
Йому і не наснилось,
Що вже вона не з ним,
Ще дійсність не відкрилась,
Що їй він став чужим.
Любов зрадлива дама,
Щоб з бідним довго жить,
Розігрується драма,
Семен хай й далі спить.
м. Київ, 19.04.15.
